Свято юного читача


           Дружба з книгою – це  свято!                                                                                  Не  було б його у нас,                                                                                                Ми б не знали так багато                                                                                          Про новий і давній час.

           

Такими  словами розпочалося у бібліотеці свято для першокласників «Посвята у читачі». Учні  Коблівської ЗОШ І-ІІІ ст. здійснили захоплюючу подорож в казкову країну – бібліотеку, в якій зустрілися  з Королевою книг, яка привітала маленьких читачів зі святом, познайомила їх з мешканцями її книжкового королівства, правилами поводження з книгами  та  в бібліотеці. 

      

Помічники Королеви  книги  розповіли  дітям про народження книги. Першокласники  разом з своїм класним керівником Боровою Анастасією Василівною підготували подарунки – віршики про книги та  загадки.    

 

 

Королева книга з своїми помічниками  посвятила першокласників в читачі і кожному вручила  посвідчення у читачі та  «Пам’ятку поводження з Книгою».

Ми привітали учнів  зі вступом у сім’ю читачів бібліотеки, побажали подружитися з книгою, яка допоможе їм пізнати навколишній  світ, розширити свої знання.

Новини

Творчість дітей

Шановні користувачі, ми хочемо познайомити Вас з літературною творчістю дітей і  починаємо друкувати оповідання, вірші, цікаві історії.

Резніченко Олександра

Погляд у природу

Я дуже люблю дивитися у вікно в наш сад, бо в ньому на деревах живуть синички. Мені подобається слухати, як вони гарно співають, спостерігати, як вони шукають корм і зграйками кружляють в небі.                                                          А одного ранку я побачила, що нарешті прийшла матінка – зима. Все було вкрите товстим шаром льоду: і дороги, і паркани, і будинки, і дерева, і земля, і підсніжники, які невчасно розквітли.                                                                                                                                         

                                                

Нам, дітям, було весело. Ми каталися на санчатах, ковзанах.  Після катання на санчатах, я прийшла погрітися в дім і почула стук у вікно. На підвіконні сиділа синичка і дивилася на мене. Мій погляд упав на землю, вкриту крижаною ковдрою. Це було царство Крижаної королеви, в якому могли б загинути від голоду мої подружки – синички . Так ось чому підлетіла до мого вікна синичка! Вона просила допомоги!!!                                                                                       Я  звернулася по допомогу до дідуся. Він зробив годівничку, яку ми виставили  за вікно на підвіконня. В неї насипали різних зернят, вишень, нарізали яблучок і сала.

-Чому сало?- запитала я в дідуся.

-Воно їх зігріває,- відповів він.

Моя знайома синичка перша підлетіла до годівнички і почала клювати. І, дійсно, їй найбільше сподобалося сало!  Потім вона відлетіла до своєї зграйки і розповіла їм про їжу. Через деякий час вона знову повернулася до годівнички, а за нею боязко підлетіла ще одна, потім ще. Я з захопленням  спостерігала за ними. Мені дуже хотілося сфотографувати синичок, але вони злякано відлітали. І все ж таки я їх  перехитрила . Я заховалася серед квітів і сфотографувала синичок.   

      

     Пройшла непогода: розтанули сніг і лід. Синички полетіли шукати корм у поле. Сумно мені стало без них. Але невдовзі я знову побачила своїх синичок. Вони підлітали до годівнички і відлітали. Їжа була, але вони не їли. Дідусь знову поклав сало. Мабуть українське сало найсмачніше у світі, бо синички накинулися зграйкою на нього. Ми з дідусем спостерігали за ними і весело сміялися.

Ось такі цікаві епізоди з життя синичок я побачила через вікно.

                                «На щастя, на здоров'я, на Новий Рік»

        13 січня 2014 року, в канун Старого Нового ро­ку, церковного свята Преподобної Меланії, у на­роді ще називається Щедрий вечір, відбулося перше у цьому році  заняття  Університету ІІІ віку, на якому ми ознайомили з планом роботи його слухачів та привітали їх з цим світлим  святом.

 На  занятті йшла мова про культуру, традиції, звичаї українського народу. Бібліотекарі  познайомили користувачів з історією життя святих  Меланії та Василя, а також з українськими легендами про Миланку і Василя.

А  слухачі Університету, а це вихідці з різних областей України, розповідали про святкування цього свята на їхній малій батьківщині.                                                      

Колишній бібліотекар, ветеран праці, В.Т.Резніченко та колишня завідувачка ленінським клубом Т.А.Семенюк  розповідали, як вони проводили та святкували зимові свята. 

Гості не прийшли на заняття з пустими руками. Вони, як  справжні українки, господині, які шанують традиції свого народу, наліпили вареників, напекли

пиріжків і з радістю чекали  щедрувальників, а також з великою завзятістю співали щедрівки та українські пісні.

Невдовзі   до нас завітали  вихованці ДНЗ «Сонечко» та гурт школярів Коблівської ЗОШ ІІІ-ст., які  привітали всіх  зі святом, заспівали щедрівочки.

Ми пригостили  посівальників пирогами, цукерками, дали гроші.

Слухачі Університету ІІІ віку не тільки поспілкувалися один з одним, а й по Skype привітали своїх рідних.

Шановні користувачі та колеги, вітаємо Вас з Щедрим вечором та Старим Новим роком!

                             Зігріє щедрівка Вам серце теплом, 

                      Хай радість, достаток наповнять Ваш дім,    

     

                            Оселяться щастя та спокій у нім!  

                                    Христос Хрещається!