День вишиванки

 

Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити модно, стильно і красиво.
Це митецький витвір, це краса і казка,
В ній душі наснага, материнська ласка.
Кольори сплелися в ній в узори й квіти,
Щоб були щасливі і сміялись діти.
А веселі люди від краси раділи
І самі, звичайно, вишивати вміли
Червону калину, зелені листочки,
Щоб були щасливі доні і синочки.
Й рідні вишиванки їх оберігали
Від біди в дорозі діток захищали.
Щоб у вишиванках хлопчики мужніли,
Рідну Україну захистити вміли.
Вишиванка наша, ну хіба ж не диво?
В вишиванці завжди модно і красиво...
Надія Григорівна Красоткіна. Українська вишиванка

   День вишиванки - це неймовірно тепле, живе і знакове свято, яке давно вийшло за межі простої традиції одягати етнічний одяг. Це день, коли наш генетичний код стає видимим усьому світу.

Вишиванка - це не просто елемент гардероба чи святковий стрій. Це наша історія, записана нитками на полотні.

  Сьогодні, як ніколи, вишита сорочка є символом нашої ідентичності, духовної броні та
солідарності. Одягаючи її, українці по всьому світу маніфестують: «Ми є, ми пам'ятаємо своє коріння і ми стоїмо за своє».

   Кожен регіон України має свій неповторний почерк: від стриманих чорно-білих борщівських сорочок до яскравих багатобарвних гуцульських geometric-візерунків чи ніжних білим по білому з Полтавщини.

  Традиційно сорочку вишивали найрідніші люди — матері, кохані, бабусі, закладаючи у кожен хрестик чи гладь молитву-оберіг від усього лихого.

Вишиванка - це одяг вільних людей, який має душу.

З Днем вишиванки!