Поклик серця, що став щитом для нації

 14 березня - День українського добровольця. Це свято тих, хто не чекав повістки, не шукав причин, а просто встав і пішов захищати своє.

     Саме в цей день у 2014 році перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону.

Цей день став символом справжнього народного спротиву. Добровольчий рух - це те, що робить нас, українців, особливими. Наша здатність об'єднуватися в найтемніші часи - це наша суперсила.

     Добровольці - це вчителі, лікарі, програмісти, фермери та підприємці, які в один момент змінили звичний одяг на піксель. Це люди, чия відвага у 2014-му та 2022-му роках змінила хід історії та довела всьому світу: українці не здаються.

     Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю тих добровольців, які віддали життя за нашу свободу. І дякуємо кожному, хто зараз у строю.

    До Дня українського добровольця в бібліотеці оформлена книжкова виставка  -  діалог «Шлях

українського воїна: від Майдану до Перемоги». 

   На виставці представлені книги, що стали голосом війни:

*«Добробати» -  про історію створення добровольчого руху;

*«Шлях українського воїна» - візуалізує будні наших захисників;

*«Вогняне кільце» - про героїчну оборону Луганського аеропорту;

*«Неоголошена війна» - хроніки перших років спротиву;

*«Наші котики. Бліндаж» - про людяність та незламність духу в окопах;

«Я змішаю твою кров із вугіллям» - про ідентичність та боротьбу на Сході України.

Запрошуємо ознайомитися з нашою виставкою «Шлях українського воїна: гартовані вогнем». Це книги про тих, хто став стіною між миром і агресором. Це історії, які має знати кожен.

 

#ДеньДобровольця#Україна#ДякуємоЗСУ

Увага!

   Міністерство молоді та спорту України спільно з Департаментом інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України і Вищою школою публічного управління 20 березня 2026 року організовує чергову зустріч читацького клубу для молоді.

    Ключовою темою обговорення стане книга «Мапа» відомого політолога, військового капелана та громадського діяча о. Андрія Зелінського. До дискусії долучиться безпосередньо автор – о. Андрій Зелінський, співзасновник Української академії лідерства, голова Наглядової ради Українського ветеранського фонду.

   Захід проводиться у змішаному форматі: 1) онлайн через платформу Zoom (для отримання посилання на підключення та підтвердження участі необхідно заповнити анкету за посиланням: https://forms.gle/T1jb5CQi5WycYd3FA до 18 березня 2026 року);

 2) офлайн (у м. Київ, Дім громадянського суспільства ІСАР «Єднання»). Враховуючи вищезазначене, просимо сприяти залученню зацікавлених осіб до участі у заході та поширенню інформації серед органів місцевого самоврядування, молодіжних рад, бізнесу, закладів вищої освіти та громадських організацій. 

  Детальна інформація на сайті Міністерства молоді та спорту України за посиланням https://surl.li/scyddj.

   Для отримання додаткової інформації просимо звертатися до контактної особи Мінмолодьспорту Тетяни Трофимюк, головного спеціаліста відділу підтримки молодіжних та дитячих громадських об’єднань управління молодіжної політики, тел.: +38 (044) 246 62 36 або на e-mail: molorg@ukr.net.

Гімн, що єднає покоління

  

 Сьогодні ми відзначаємо день одного з найголовніших символів нашої державності - День Державного Гімну України.

   До цієї знаменної дати ми підготували книжкову інсталяцію «Символ, що єднає мільйони».

 

 Особливе місце на нашій виставці посідає розгорнуте видання про державну символіку. На його сторінках - не просто текст і ноти, а історія того, як музика Михайла Вербицького та вірші Павла Чубинського стали духовним щитом нації.

Також у нас ви знайдете:

·        «Історію незламного народу»;

·        Праці про тернистий шлях української державності;

·         Сучасні видання, що надихають на перемогу.

   Гімн - це наш спільний пульс. «Душу й тіло ми положим за нашу свободу...» - слова, які стали реальністю для кожного українця.Нашим головним словам - «Ще не вмерла України...» - вже 164 роки. За цей час вони стали маніфестом нашої волі, який сьогодні знає весь світ.  Сьогодні ці слова знають у кожному куточку планети. Вони - про майбутнє, про перемогу і про нашу спільну долю.

Ось кілька цікавих  фактів,

·        1862 рік: Павло Чубинський написав вірш всього за пів години.

 У поезії Павла Чубинського було кілька строф, але як державний гімн офіційно затверджено лише перший куплет і приспів.

·        У першому варіанті тексту було написано: Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля. У сучасній офіційній версії використовується: Ще не вмерла України і слава, і воля.

·        1863 рік: Михайло Вербицький, захоплений текстом, написав до нього музику.

·        Вперше Гімн офіційно прозвучав зі сцени 10 березня 1865 року у Перемишлі (саме тому сьогодні ми відзначаємо це свято).

·        Вперше записаний Гімн України був у Кельні, Німеччина, у жовтні 1910 року.

·        Виконав його видатний український оперний співак Модест Менцинський у супроводі оркестру.

·        Широке поширення Гімну було в часи УНР і ЗУНР. 15 березня 1939 року пісня отримала статус офіційного Гімну Карпатської України.

·        2003 рік: Верховна Рада офіційно затвердила текст першого куплету та приспіву.

·        Гімн входить до трійки головних державних символів. Разом із Державним Прапором і Державним Гербом він закріплений у статті 20 Конституції України.

 

  

 Запрошуємо мешканців громади ознайомитися з експозицією, погортати книги та відчути силу нашого національного символу.

 Чекаємо на вас у Коблівській бібліотеці!

 

Фото: з мережі Інтернет 

#ДеньГімну#Бібліотека

Свою Україну любіть...

    9 березня. День народження Того, хто навчив нас бути нацією. «Свою Україну любіть. Любіть її… Во время люте, в останню тяжкую минуту за неї Господа моліть».

  Шевченко - це не лише портрет у рушниках. Це драйв, воля і вічна молодість духу! Сьогодні Тарасу - 212! Але він залишається найсучаснішим автором, чиї «хіти» ми знаємо напам’ять.

   Якби Кобзар жив сьогодні, він точно був би топ-блогером,
волонтером або захисником, який продовжує палити словом ворогів і надихати своїх.

   Пам’ятаємо. Читаємо. Перемагаємо. Слава Україні!

   Шановні друзі, до вашої уваги, вікторина до дня народження Т.Г.Шевченка.  Перевірте себе! Скільки фактів про Тараса Григоровича ви знаєте? Пишіть номер питання і вашу відповідь у коментарях!
1. Чи знаєте ви, що Тарас був справжнім модником? На що він витратив свій перший великий гонорар за картину?
А) На нове видання книг.
Б) На модний гумовий плащ-макінтош (дуже дорогий на той час).
В) На подорож додому.
2.Скільки художніх робіт (картин, малюнків, офортів) залишив  по собі Шевченко?
А) Близько 100.
Б) Понад 800.
В) Рівно 47.
3.Шевченко займає одне з перших місць у світі за кількістю встановлених пам’ятників культурному діячу. Скільки їх             приблизно на планеті?
А) 500.
Б) 850.
В) Понад 1380 у 35 країнах світу.
4. Скільки класів школи офіційно закінчив Тарас Шевченко?
А) Лише 2 класи церковно-приходської школи.
Б) Повну гімназію.
В) Закінчив університет у Києві.
5.Перший «Кобзар». Скільки творів увійшло до найпершого видання «Кобзаря» 1840 року?
А) 8 поезій.
Б) 25 віршів.
В) Уся творчість поета.

Фото: з мережі Інтернет

---

Зі святом!

                               Шановні жіночки! 

Прийміть щирі вітання з Міжнародним днем захисту прав жінок та весняним святом.

Цьогоріч кожна квітка нагадує нам про незламність життя. Бажаємо нашим неймовірним жінкам, щоб ця весна нарешті принесла в кожну домівку найочікуваніше - Мир.

Нехай ваші серця будуть спокійними за рідних, а небо над Україною знову стане чистим і тихим. Сил вам, витримки та невичерпної віри в краще. Квітніть під мирним небом!

 

Вітаємо з 8 Березня! 

Право на голос: жінки, що змінили світ

  Щороку, 8 березня, весь світ відзначає Міжнародний жіночий день (International Women’s Day), який також ще називають Днем боротьби за жіночі права.. Це день пам’яті про тих, хто виборював можливість навчатися, голосувати, працювати та обирати свій шлях.
 Сьогодні за вікном березень - час, коли природа прокидається першими пролісками. Саме тому ми провели  наш захід у форматі весняного рандеву з книгою «Право на голос: жінки, що змінили світ». Під час заходу ми обговорювали долі видатних українок, які надихають нас своєю незламністю. Говорили про право бути почутою,  про право на владу,  про право захищати свою землю.
  У межах нашого весняного рандеву з книгою ми підготували книжкову виставку-інсталяцію «Видатні жінки української історії». Вона про те, що голос жінки - це сила, яка здатна змінювати історію. Вона про жінок, чиї імена назавжди вписані в літопис нашої держави - від княгині Ольги до сучасних захисниць - кожна з них залишила свій слід. Адже знати історію боротьби за права - це поважати свободу кожного сьогодні.
  Чому ці книги важливі саме зараз?

·        Через право на боротьбу: Видання «Жінки у визвольній війні 1917–1930» нагадує нам, що захист миру та свободи — це справа, в якій українські жінки століттями виявляли неабияку силу та незламність.

·        Через право на талант: Історії Лесі Українки, Марії Примаченко та авторок «Української жіночої прози» демонструють, як важливо мати свободу творчого самовираження.

·        Через тяглість поколінь: Від мудрості Княгині Ольги до сучасних інтелектуальних здобутків, представлених у книзі «Благословенне жіноче ім'я — Україна», ми бачимо шлях становлення жіночого лідерства в Україні.

·        Ця виставка — це запрошення подякувати жінкам минулого за здобуті права та надихнутися на власні звершення. Адже мир і права людини починаються з усвідомлення власної сили та знання своєї історії.

Дорогі жіночки! З наступаючим вас святом!

З днем народження!

Сьогодні святкує свій день народження чудова жінка,  відмінний фахівець, добра та чуйна людина, очільниця Центру професійного розвитку педагогічних працівників Коблівської сільської ради Наталя Дмитрівна Панич.

Шановна Наталя Дмитрівна!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди Вашого дня народження! Бажаємо Вам бути щасливою, коханою, життєрадісною. Нехай мрії здійснюються, нехай кожен день дарує щирі посмішки, улюблені квіти, яскраві барви натхнення та приємні зустрічі з близькими. Бажаємо здоров’я та добрих сподівань для доброго жіночого серця!

З повагою, колектив КЗ "Коблівська публічна бібліотека Коблівської сільської ради"

Знайомимо малечу з Кобзарем!

 

   Цьогоріч Україна відзначає 212-ту річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Ми, бібліотекарі, переконані: знайомити з його творчістю варто з найменшого віку.

Саме тому для вихованців дитячого садочка «Сонечко» ми провели цікаву літературну мандрівку  «Читаємо Шевченка». Малеча дізналася про дитинство видатного поета та відкрила для себе красу його творів.

Дітки не просто слухали вірші - вони знайомилися з історією життя маленького Тараса, розглядали ілюстрації та разом відкривали красу рідного слова у творах: «Садок вишневий коло хати» і «Тече вода з-під явора», уявляли той самий «садок вишневий» та старались почути, як «тече вода з-під явора».

   Найприємнішим моментом став фінал зустрічі. Щоб читання продовжувалося і вдома, кожен вихованець отримав від бібліотеки чудовий подарунок - власний дитячий журнал! Подивіться на ці зацікавлені обличчя - майбутнє покоління читачів росте саме так.

Дякуємо вихователю Таїсії Володимирівні Тачаловській за співпрацю, а діткам - за щирі емоції!

#Бібліотека#ДитсадокСонечко#ШевченкоДітям

Майстри слова, які змінили нас

   Дорогі друзі! Книги не мають терміну придатності, але вони мають дні народження. Сьогодні ми відкриваємо сторінки календаря 2026 року, де кожна дата - це ім’я, що змінило світ, або назва, що стала маніфестом цілого покоління.

   Цьогоріч ми святкуємо ювілеї тих, хто вчив нас мріяти про зірки, як Олесь Бердник, і тих, хто змушував серце стискатися від болю за рідну землю, як Григір Тютюнник. Разом із книгами-іменинниками ми вирушимо на хутори біля Диканьки з Гоголем, якому виповнюється 195 років, та зануримося у щиру дитячу пригоду з героями Всеволода Нестайка.

Ці імена — не просто рядки в підручниках. Це живі голоси, які крізь десятиліття і століття говорять із нами про головне: любов, честь, свободу та силу людського духу. Запрошуємо вас до читання, яке єднає часи!

  Що цікавого на полицях:

· Українська велич:  Богдан Лепкий («Не вбивай»), зворушлива проза Григора Тютюнника («Три зозулі з поклоном») та проникливого Василя Симоненка.

·   Світові шедеври: Гарпер Лі з її вічним романом «Убити пересмішника», готичний «Грозовий перевал» Емілі Бронте та атмосферний Фіцджеральд.

·   Для настрою та роздумів: Шолом-Алейхем з його мудрим «Тев'є-молочарем» та дитяча класика від Роальда Дала («Чарлі і шоколадна фабрика»).

   Ось, вражаючий факт про її авторку - Гарпер Лі, чиє 100-річчя світ відзначатиме якраз у квітні 2026 року.  Гарпер Лі працювала звичайною білетеркою в авіакомпанії й не мала часу на творчість. На Різдво 1956 року її друзі подарували їй конверт, у якому була сума, що дорівнювала її річній зарплаті, та записка: «У тебе є один рік відпустки, щоб написати все, що ти хочеш. Щасливого Різдва». Саме завдяки цьому подарунку вона написала свій легендарний роман. Без віри друзів ми могли б ніколи не дізнатися про Аттікуса Фінча. 

 

Одна країна — один біль — одна надія

 
 26 лютого -день, який розділив історію сучасного Криму на «до» та «після». Сьогодні ми відзначаємо День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Це день пам'яті про тисячі кримчан, які у 2014 році вийшли під стіни Верховної Ради АРК, щоб заявити всьому світові: Крим - це Україна!»

   Історія пишеться не лише на полях битв, а й на сторінках книг. До Дня спротиву окупації Криму в нашій бібліотеці розгорнуто виставку «Одна країна - один біль - одна надія». Ми зібрали видання, які допомагають зрозуміти правду про анексію, згадати хронологію спротиву та відчути нерозривний зв’язок півострова з материковою Україною.

 

 

  

Спротив на тимчасово окупованих територіях Криму та Севастополя — це щоденний подвиг тисяч українців, які зберігають вірність державі попри тиск та небезпеку. Пропонуємо вам зануритися у світ незламного півострова через сторінки книг. Ця література про: боротьбу журналістів, долі політв’язнів та глибинну культуру корінних народів. Ознайомтеся з історіями тих, хто чекає на повернення додому та наближає його щодня.
Література:
1. Добірка книг про окупацію Криму та про її вплив на півострів: http://cutt.ly/Fe4CEDNj.
2. Добірка книг про культуру Криму https://cutt.ly/se4CEUH8.
3. Добірка книг про історію Криму https://cutt.ly/ttQqzrgy.
4. Перша у світі манґа про Крим “Помах крил метелика”.
5. “Моя депортація” – Осман Аріфметов.
6. “Анексія: Острів Крим. Хроніки гібридної війни” – Тарас Березовець.
7. “Who we are: indigenous peoples and national minorities of Ukraine” (“Хто ми: корінні народи та національні меншини України”) – Ukraїner. Книжку також можна знайти кримськотатарською.
8. «За Перекопом є земля», Анастасія Левкова
9. “Книга Історія Криму. Коротка оповідь великого шляху” – Гульнара Абдулаєва
10.“Вільні голоси Криму. Історії кримських журналістів — бранців Кремля”, Олеся Яремчук, Мустафа Джемілєв, Інна Березніцька, Анастасія Левкова, Олександра Єфименко, Ірина Славінська, Рустем Халіл, Євгенія Генова, Єва Райська, Марія Глушко
11. Збірка “Кримський інжир. Куреш”

З Днем української жінки!

 

 Сьогодні день народження жінки, яка навчила нас, що «хто визволиться сам, той буде вільний». Леся Українка — це не про кволу дівчину, це про неймовірний інтелект, волю та модерновість. Саме тому сьогодні ми святкуємо День української жінки — свято не про «весну і квіти", а про характер, глибину та незламність.

   Українська жінка сьогодні — це поєднання неможливого. Вона може тримати на руках дитину і водночас закривати мільйонні збори. Вона створює бізнес під обстрілами та лікує душі словом. Ми — нащадки княгинь та козачок, і наша суперсила в тому, що ми ніколи не здаємося.

Леся Українка: IT-інтелектуалка XIX століття

  25 лютого 2026 року виповнюється 155 років з дня народження видатної української поетеси, драматурга та громадської діячки Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач). 

1. Вона була справжньою «поліглоткою» та євроінтеграторкою

  Леся Українка знала понад 10 мов: українську, французьку, німецьку, італійську, латину, грецьку, польську, білоруську, російську та англійську. Вона не просто читала ними, а й вільно перекладала.

Завдяки їй українці могли читати Гюго, Байрона та Гейне рідною мовою. Вона буквально «прорубала вікно в Європу» для нашої культури, доводячи, що українська мова здатна передати найскладніші світові сенси.

2. Створила слова, якими ми користуємося щодня

Мало хто знає, що до родини Косачів багатьох звичних нам слів просто не існувало. Леся та її мати (Олена Пчілка) активно займалися «словотворенням».

   Слова-новотвори: Саме Лесі ми завдячуємо появі слів «промінь» та «напровесні». А її мати ввела у вжиток слова «мистецтво», «переможець» та «палкий». Без цих слів важко уявити сучасну українську мову.

3. Музика — її найбільша нездійснена мрія
Леся була надзвичайно талановою піаністкою. Вона почала грати у 5 років і мала неймовірний слух. На жаль, через туберкульоз кісток і операцію на руці мрію про професійну музичну кар'єру довелося залишити.
    Свій біль вона вилила у вірші «До мого фортепіано». Проте музика нікуди не зникла — вона залишилася в ритміці її поезії, яку літературознавці називають надзвичайно мелодійною та «симфонічною».

4. Вона була «Digital Nomad» свого часу (мандрівниця мимоволі)

Через хворобу Леся була змушена більшу частину життя проводити в дорозі, шукаючи теплого  клімату. Вона жила в Єгипті, Грузії, Італії, Криму, Німеччині та Австрії.

  В Єгипті вона була настільки вражена історією, що це надихнуло її на написання циклу «Єгипетські пісні». Вона була справжньою громадянкою світу, яка привозила європейські ідеї додому в Україну. 

5. Перший український «краудфандинг» для порятунку культури

Леся Українка була не лише поеткою, а й етнографинею. Вона організувала експедицію для запису співу кобзарів на фонограф (тогочасний диктофон), щоб зберегти український епос для нащадків.

Оскільки грошей у родини було небагато, вона з чоловіком Климентом Квіткою витрачала власні кошти та залучала меценатів, щоб викупити фонограф і зафіксувати голоси, які інакше були б назавжди втрачені для історії.

6. Вона дуже любила  вишиванки. (сама розробляла візерунки) та європейські капелюшки. Леся була іконою стилю свого часу.

7.Головні шедеври

«Лісова пісня»-драма-феєрія про Мавку та Лукаша.
«Кассандра» - про трагедію пророчиці, яку ніхто не чує.
«Бояриня» - єдина її драма на тему української історії.
«Камінний господар» - власна інтерпретація легенди про Дон Жуана.

 

   В бібліотеці представлена книжкова виставка-діалог «Життя і слово Лесі Українки», присвячена дню народження великої поетеси.

   Ми не просто гортали сторінки книг, а разом з читачами заново відкривали для себе Ларису  Косач. Обговорювали її неймовірну силу волі, її «Лісову пісню», що досі звучить сучасно, та листи, в яких вона постає живою, емоційною та незламною жінкою.

Дякуємо всім, хто долучився до обговорення! Леся Українка — це справді про кожного з нас.

24 лютого: День, що триває й досі...

 Ми боремося за те, чому немає ціни в усьому світі, - за свою Батьківщину

24 лютого: День, що триває й досі...
Ця дата назавжди розділила наше життя на «до» та «після». Наша нова книжкова виставка- це літопис стійкості, болю та безмежної віри в перемогу.
Ці книги пахнуть не лише друкарською фарбою, а й порохом, степовим вітром та залізом. Виставка «24 лютого: День, що триває й досі» - це не просто добірка літератури. Це дзеркало нашого спільного досвіду.
Тут поряд стоять спогади про «Азовсталь» та розповіді про окупований Херсон, про рідний Миколаїв. Тут -«Вторгнення» та «Лютий рік незламності». Кожна назва - це відгомін вибухів, які ми почули на світанку, і водночас - гімн життю, яке триває попри все. Читати ці книги важко, але необхідно, щоб пам’ять стала нашою найсильнішою зброєю.

Всеукраїнський конкурс творчих проєктів

 Традиційно, до Міжнародного дня рідної мови, що відзначається 21 лютого, Національним Фестивалем "Код Нації" оголошується проведення Всеукраїнського конкурсу творчих проєктів. Головною метою Конкурсу є підтримка та зміцнення статусу української мови як важливої складової національної самобутності й культурної спадщини українського народу, а також у поширення усвідомлення її значущості в суспільному житті. Конкурс має на меті мотивувати людей різного віку й соціального становища до опанування та вдосконалення знань української мови, наголошуючи на її ключовій ролі у становленні, збереженні та розвитку української нації. Водночас Конкурс сприяє взаємоповазі та підтримці мов національних меншин, підкреслюючи багатомовність України як цінність, яка збагачує культурне середовище та сприяє міжнаціональному діалогу. На Конкурс усі охочі можуть подати власні творчі проєкти у дев’яти номінаціях: образотворчі роботи, відеороботи, фотокросинг на тему "Сила слова", есе на тему "Ода українському слову", мовні меми, хореографічні, інструментальні та вокальні роботи, а також номінація мармизка Фестивалю. Подача заявок на Конкурс відбувається на сайті: https://mova.kod-natsii.com/ по 25.03, а оголошення переможців Конкурсу відбудеться 01 квітня на сторінках Фестивалю в соц. мережах. Також, Освітня платформа Фестивалю оголошує про проведення Тестування на рівень володіння українською мовою завдяки якому кожен охочий може перевірити власні знання державної мови та отримати відповідний сертифікат, що засвідчує рівень володіння українською мовою одразу ж після складання Тестування! Зареєструватись на нього можна на сторінці: https://mova.kod-natsii.com/test/ по 18.03, а скласти тестування з 10:00 21.02 по 22.03 включно. Як завжди, абсолютно весь прибуток від цієї події буде передано на потреби Збройних Сил України, про що ми обовʼязково прозвітуємо на сторінках Фестивалю у соціальних мережах. Детальніше про умови участі та Положення на сайті: https://mova.kod-natsii.com/

Друзі, запрошуємо вас взяти участь у Всеукраїнському конкурсі творчих проєктів.

Сила рідного слова

                             Зоя Ружин
    Сила роду України – мова-берегиня!
З глибини віків, із мови – мудрості джерельце,
У калини-України із любов’ю серце.
Кожне слово, як перлина – гордість України!
Наша мова, наша пісня славна, солов’їна…
…Нас єднає наша мова – нації святиня,
Сила роду України – мова-берегиня!

    21 лютого - Міжнародний день рідної мови,   день, коли весь світ вшановує рідне слово. Це свято народилося з боротьби за право говорити мовою предків і нагадує нам, що мова - це сила, яка єднає покоління.

   Трагічні події в Дакці: Дата обрана на згадку про події 1952 року в Бангладеш (тоді Східний Пакистан). Студенти вийшли на демонстрацію, захищаючи право на свою рідну мову - бенгальську. Під час протестів поліція відкрила вогонь, і кілька активістів загинули.

   Рішення ЮНЕСКО: У 1999 році на Генеральній конференції ЮНЕСКО цей день був офіційно проголошений Міжнародним днем рідної мови, щоб підкреслити: право говорити рідною мовою - це фундаментальне право людини.

    Міжнародний день рідної мови - це свято, яке нагадує про важливість збереження культурного та мовного різноманіття у світі.

 З нагоди  Міжнародного дня рідної мови у нашій бібліотеці відбувся діалект-шоу «Своя мова -свій говір»,

 де згадували унікальні слівця, що передаються з покоління в покоління. Адже саме в говірках ховається справжня душа нашого краю!

   

  З відвідувачами бібліотеки ми досліджували багатство місцевих говірок та їхнє значення для нашої культури. Присутні на заході були не тільки місцеві, а і вихідці з Одеської  та Херсонської областей (ВПО). які згадували цікаві слова-діалекти своєї місцевості.

    

  

  Також присутні ознайомилися з книжковою виставкою «Світла і багата мова мами і тата». На експозиції представлені як класичні твори, так і сучасні посібники з вивчення української мови.

Важливою частиною рідної мови є місцеві діалекти («свій говір»), які роблять її живою та неповторною.

Наш колорит
Миколаївщина
Ці слова часто зустрічаються саме в сільських районах нашої області:
Кабиця — літня пічка на подвір’ї (справжній символ південного двору).
Керпатий — людина з кирпатим носом або той, хто задирає носа (гоноровий).
Драяти - дуже сильно щось відмивати або чистити.
Гупати - голосно стукати або падати.
Пец - гострий перець (місцева назва).
Ампулка - стержень для кулькової ручки (це суто наша, південна «фішка»).
Гайда - заклики йти кудись (запозичення, що міцно прижилося).
Одеський колорит
Одеський говір - це суміш мов, де багато слів мають коріння в ідиші чи італійській:
Синенькі - баклажани (на Півдні їх майже ніхто не називає інакше).
Рачки - дрібні креветки, які продають на склянки.
Альфатер - сміттєвий бак (назва пішла від компанії, що їх встановлювала).
Фармазон - брехун, шахрай або людина, що прикидається кимось іншим.
Каструльщик - водій, який займається приватним перевезенням («каструлить»).
Бекицер - швидко, мерщій.
Халоймес - дурниця, нісенітниця або щось неякісне.
Херсонщина
Херсонський говір дуже близький до миколаївського, але має свої «смачні» деталі:
Пшонка - кукурудза (особливо варена).
Гарбуз - тут так часто називають кавун (хоча літературно це «кавун», старі люди подекуди зберігають давні назви).
Вада - невеличкий рівчак для поливу городу.
Бакланіти - багато й беззмістовно говорити (базікати).
Стулка - стілець.