Пам'ятаємо. Єднаємося. Перемагаємо.

 Ти кажеш, не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерна вимели до тла?
Дмитро Білоус

Щороку, в четверту суботу листопада Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору 1932–1933 років та масових штучних голодів. Це день глибокої скорботи і водночас нагадування про ціну нашої свободи та національної ідентичності. У цьому році ми відзначаємо цю дату, щоб знову осмислити трагедію, яка забрала мільйони життів.

   

  З нагоди Дня пам’яті жертв Голодомору в нашій бібліотеці відбувся тематичний захід – перегляд та обговорення художнього фільму «Голод-33» (1991), режисера Олеся Янчука.Перегляд «Голод-33» – це не просто знайомство з історією, це – емоційне свідчення геноциду. 

   

Це ключ до усвідомлення нашого сьогодення. Жахи, показані у фільмі, допомагають глибше зрозуміти, чому для нас, українців, жива пам'ять про той злочин є життєво важливою у нашій сучасній боротьбі за незалежність.

    

Після перегляду відбулося обговорення, під час якого кожен зміг поділитися своїми думками, відчуттями та знаннями.

 

Ми говорили про: причини та механізми Голодомору-геноциду, організованого радянською

владою, свідчення очевидців та унікальні артефакти тих років, значення збереження історичної правди для сучасної України.

   

   Ця історична драма, знята за мотивами повісті Василя Барки «Жовтий князь», є першим у світовому кінематографі художнім твором, що правдиво розкриває злочини сталінсько-більшовицького режиму проти українського селянства. Фільм пронизливо показує історію однієї української родини, яка намагається вижити в умовах організованого державою голоду.

Дякуємо всім, хто долучився до осмислення цієї трагічної сторінки історії.
Пам'ять про минуле дає силу для майбутнього.