Великдень-походження назви

   

Вели́кдень, Воскресі́ння Христо́ве (грец. Ἡ Ανάστασις τοῦ Ἰησοῦ Χριστοῦ, лат. Pascha, староцерк.-слов. Великъ дьнь), Па́сха,   також розм. Па́ска (грец. πάσχα, лат. Pascha івр. פסח песах — проходження   повз) — найдавніше         християнське свято, головне свято богослужебного року, встановлене на честь Воскресіння Ісуса Христа.

  У Католицькій, Східній православній, орієнтальних православних та протестантських церквах усього християнського світу Великдень має найвищий статус торжества.

  Дата свята не є сталою (перехідне свято). Найбільше свято православних церков в Україні та інших церков

 Східного християнства і кожного конкретного року обчислюється (відомо як computus), за новоюліанським[5], юліанським або григоріанським календарем (в розрахунках є місячно-сонячний календар).

  Старозавітна Пасха — Песах святкують на честь виходу ізраїльського народу з єгипетської неволі — перехід від рабства до свободи. Воскресіння Христове — це перехід від смерті до життя, звільнення людини від тягаря гріхів, це вихід, перехід людини з рабства гріха і зла до свободи, любові, добра[6].

Походження назви
  Калька грец. μεγάλη ἡμέρα, буквально «великий день». Це слова з Євангелія від Івана.

Був же день Приго́товлення, тож юдеї, щоб тіла́ на хресті не зосталися в суботу, — був бо Великдень тієї суботи — просили Пилата зламати голі́нки розп'я́тим, і зняти

  Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них, назва «Великдень» («Великий День») з'явилася наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа — дні поменшали. Тепер лише царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…».У західнослов'янських мовах назва свята перекладається як «Велика ніч»: чеською Velikonoce, а польською Wielkanoc. У болгарській (південно-слов'янській мові) назва подібна до української — Великден, а споріднені болгарам македонці називають це свято Велигден. Однак протиріччя у цьому немає, оскільки це давнє свято (у тому числі і його атрибутику, зокрема й крашанки) нерідко пов'язують із ще дохристиянськими традиціями відзнача́ти знакові астрономічні події, зокрема й весняне рівнодення, коли перший великий день (триваліший від ночі) міряється своєю тривалістю з останньою великою (більшою за день) ніччю.

Англомовна назва «Істер» (Easter) утворена від імені сакської богині місяця і родючості Еостре..

Походження свята
Воскресіння Христа

За синоптичними Євангеліями, розп'яття Ісуса Христа відбулося 15 нісана. Євангеліст Іван проте уточнює, що Ісус помер 14 нісана — в час, коли жертвували ягнят у Храмі на свято Песах. Отож для перших християн страсті Христові, Його смерть стали сподіванням на звільнення. Сам Христос стає Агнцем Божим: «..Пасха наша, Христос, принесений у жертву». Опис воскресіння Христового поданий у всіх Євангеліях і веде свій початок з єрусалимської громади. Звідти походить і перший вигук, яким розпочинають пасхальні літургії в усьому світі: «Христос справді воскрес …(і з'явився Симонові).». За євангелістами, Воскресіння Христа є винятково дією Бога, під час якої не була присутня жодна людина. Лише наслідки цієї дії були представлені спочатку близькому оточенню Христа — жінкам з Його батьківщини, які бачили Його смерть і поховання та невдовзі виявили, що гріб, куди Його поклали, став пустим. Тут ангел сповістив їм про воскресіння Ісуса та послав їх до апостола Петра й інших учнів. За євангеліями від Матвія та Марка, ангел посилає учнів у Галілею для зустрічі з воскреслим Ісусом. Євангелісти Іван і Лука описують зустрічі з Ісусом у Єрусалимі та його околицях.

Історичні відомості й згадки

На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття із запровадженням християнства. Це свято збіглося у часі з язичницьким святом початку весни (рівнодення). Обидва свята стосувалися відродження життя і надій. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, замінивши місцеві звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.

Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці, і Воскресіння супроводжувалося
великим землетрусом: янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, однак побачили там відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.

У «Британській енциклопедії» повідомляється: «Ані в Новому Завіті, ані в писаннях апостольських отців не існує вказівки відзначати свято Великодня. У перших християн не існувало поняття про святість особливих періодів».

У «Католицькій енциклопедії» сказано: «Великдень увібрав до себе багато язичницьких звичаїв на честь повернення весни. Яйце є символом відродження життя ранньою весною… Кролик — це язичницький символ, і він завжди був символом родючості»[12].

«Великдень, як і Різдво… мають у своїй основі сонячний (солярний) характер, тобто пов'язані із дохристиянською вірою в народження нового Сонця як божества, що є запорукою життя на землі. (…) Отже, Великдень, у своїй першооснові — це святкування приходу весни, свято воскресіння землі та природи в цілому до нового життя. (…) Великодні свята українців славні й своїми обрядами, що, без сумніву, є дохристиянськими»[13]. У святкуванні Великодня вбачають язичницьке коріння, яке сягає ще часів до зародження християнства. Зокрема в Україні в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями були тісно пов'язані поминальні обряди навесні.

Існує думка[джерело?], що євангельська подія, яка стала приводом святкування Пасхи та пасхальних обрядів, запозичена у язичницьких та юдейських культах і в оновленому вигляді пов'язана з особою Ісуса Христа. Християнські богослови не визнають спорідненості Ісуса Христа з язичницькими воскреслими богами і вважають істинними тільки євангельські твори. Прихильники язичницького походження свята вбачають сутність язичницьких обрядів крізь християнське оформлення свята.

Сьогодні свято Великодня в Україні символізує також загальне відродження та оновлення світу. Збереглося багато звичаїв та обрядів, які здійснюють і досі, проте вони не мають прямого зв'язку з християнством. 

 Великдень, Страсний тиждень, Великий піст: основні традиції

    Святкуванню Великодня передує Великий піст, який триває сім тижнів. У цей період віряни утримуються від їжі тваринного походження, такої як м’ясо, яйця, молоко та масло.

Останній тиждень перед Великоднем, Страсний тиждень, має особливе значення для християн. Протягом цих днів згадують Страсті Христові та його останні дні на землі.

Кожен день Страсного тижня має своє значення:

  Великий понеділок присвячений згадці старозавітного патріарха Йосипа та прокляттю смоківниці. Цього дня також починається підготовка до мироносіння — миро готують від понеділка до середи, а в четвер його освячують.

У вівторок Страсного тижня віряни згадують, як Христос навчав у Єрусалимському храмі, і народ вважав Його пророком.

Велика середа (Страсна середа) — день, коли Ісус був відданий на страждання і смерть. Цього дня в службі прославляється «грішниця», яка вилила миро на голову Ісуса, і засуджується зрада Юди.

Великий Четвер (Чистий четвер, Страсний четвер, Живний четвер) — перший з трьох днів, які в християнстві називають «Велике тридення». Цього дня Ісус Христос у знак покори омив ноги своїм учням і встановив Таїнство Євхаристії на Таємній Вечері. Цього ж дня Ісус молився у Гефсиманському саду, був зраджений Юдою Іскаріотом, заарештований первосвящениками і посаджений в темницю.

Велика п’ятниця — найскорботніший день, коли Ісуса розп’яли і Він помер, викупивши гріхи 
людства. Цього дня віряни зазвичай проводять час у роздумах і згадках про життя і вчення Христа.

У суботу згадують, як Ісус, згідно з Біблією, зійшов у пекло і вивів праведників. Ввечері суботи починається святкове богослужіння в храмах.

Паски та крашанки слід освятити до сходу сонця. Після цього потрібно поділитися милостинею з нужденними, що, за віруваннями, приносить благополуччя в дім. Після півночі проводиться урочиста Великодня заутреня в храмах та церквах.

 У неділю на Великдень вся сім’я збирається разом за святковим столом, щоб розговітися. Трапезу зазвичай починають з яєць.

 

Джерело:
https://uk.wikipedia.org/ wiki/Великдень
https://tsn.ua/other/koli-ukrayinci-svyatkuvatimut-velikden-2025-roku-osnovni-tradiciyi-naysvitlishogo-cerkovnogo-dnya-roku-2741016.html