Ви не одні

   З початком холодів, ворог суттєво змінив цілі своїх атак по Україні, обравши найпідступніший шлях домогтися свого: знищити критично важливу енергетичну структуру країни.

   Вже друга доба, як наша громада залишилася  без електрики.

 В цей особливий період бібліотеки виступають тими закладами, які відкривають свої двері для допомоги  мешканцям своїх громад.

   

     В нашій бібліотеці діє «Пункт незламності»,   в якому можна зарядити мобільні пристрої, користуватися wi-fi, кип’ятити воду. В бібліотеці оформлено книжково-ілюстративну виставку для батьків "Бібліотека+сім'я", на якій знаходяться корисні поради, як допомогти дітям впоратися з тривожністю під час воєнного стану, ментальне здоров'я дітей під час війни.

   Відвідувачі бібліотеки  заряджали телефони,  брали читати книжки, малювали та просто грілися.

    Будь-який відвідувач може скористатися цими послугами. 

 

  

 

Національний тиждень дитячого читання

 Увага!

Шановні друзі!

Державна установа «Український інститут книги» проводить з 2 по 8 грудня Тиждень дитячого читання.
Гасло тижня дитячого читання — «Світло історій». Ініціатива присвячена популяризації дитячої літератури, читання як сімейної традиції та різдвяної літератури. Сьогодні, в темний період нашої історії, знайомі з дитинства книжки дарують необхідну надію й тепло. Щорічне занурення в знайомі сюжети й повернення до улюблених героїв має терапевтичний ефект. Це поновлює відчуття стабільності, таке необхідне під час війни. 
 Тож, закликаємо вас долучитися до Тижня дитячого читання і  завітати до нашої бібліотеки.

Джерело: Український інститут книги

Осінні троянди

 

   За вікном похмурий день пізньої осені. Природа вже втратила свої яскраві фарби. Але є квіти, які і зараз в останній осінній місяць, не лише милують зір, але й облагороджують душу… Це королева квітів-троянда. Троянда - символ краси, найсильніших почуттів та гарних людських якостей. Троянда-це не квітка, це-любов, що палко ллється в серці й завмирає кров від почуттів, що линуть через край. Троянда-це не квітка, це-душа. 

  Упродовж всієї історії людства троянда завойовувала серця людей. Всьому світу відомі її краса й аромат. У народі троянду називають царицею квітів. У ній поєднались краса і слава, печаль і страждання, любов і ненависть, всепрощення й гордощі. ЇЇ особливість та чарівність підкреслювали ще наші предки й передавали з покоління в покоління за допомогою народної творчості. 

  Ця квітка полюбилася не лише українцям, а всім народам світу. Дивовижні пелюстки, пряний аромат – так і зачаровує. А яка різноманітність кольорів! В народі ходить думка, що саме троянда є віддзеркаленням душі людини. Цій квітці вже тисячі років і майже стільки ж про троянди ходять легенди. Її оспівують у своїх віршах поети, вигадують мелодії музиканти. І наша добірка сьогодні віршів про троянду.

Обсипав ліс свої вершини,

Понуро сад схилив чоло.

Дмухнув сіверко на жоржини,

Морозом квіти обпекло,

І в пелюстках зчорнілих саду,

Серед загиблих лиш одна,

Одна лиш ти жива, трояндо,

Царице квітів запашна.

Обробка слів, переклад: М. Зірка

Осінні троянди

Осінні троянди в моєму саду

І ваблять до себе, і манять, і кличуть...

До вас я щодня на гостину іду

Спивать насолоду й красу мальовничу.

Ви – квіти моєї палкої любові,

Ви – символ краси й почуттів найсильніших,

Що ллються із серця із вами у змові...

Червоні  троянди мої наймиліші!

Я знаю: у вас є і серце,  й душа,

І стебла колючі зовсім не завада,

Пелюстки бадьорить ранкова роса,

Її переливи – для мене принада.

Божественний дух ваш, як в храмі єлей,

Наповнює душу природи красою,

Ви – пристрасть і розкіш, і щастя людей...

Між небом й землею в красі вашій стою.

автор: М_А_Л_Ь_В_А

Останні квітки

Ох, розкрились троянди червоні,

наче рани палкі, восени,

так жалібно тремтять і палають –

прагнуть щастя чи смерті вони?

Не осиплються тихо ті квіти,

не настане життя в них нове,

ні, ударить мороз до схід сонця

і приб’є поривання живе.

І зчорніють червоні троянди,

наче в ранах запечена кров…

Ох, нехай же хоч сонця нап’ються,

поки ще їх мороз не зборов!

Леся Українка

ОСÍННІ ТРОЯНДИ

У замрÍяних троянд осінніх - особливий аромат.

Здається він вже зовсім не таким, що долинáв у літню днину...

В нім поєднались нóтки дивні вогких туманів й гіркоти полину

З серпáнком пряним, солодко-терпким, що по землі розвіяв зорецвітний листопад.

В осінніх зачарóваних троянд пелюстки теж відмінні

Від тих, що лише вчóра мали яскраві, соковúті кольори...

Тепер на них, змарнілих, - перших врáнішніх морозів поцілунки крижані

І намистини сріблясті блищáть роси холодної у тьмянім сонячнім промінні...

Осінні троянди мають душу лірúчну;

Нерозтрачена ніжність жевріє в ній полум'яна.

У молоцÍ білоснÍжнім сивочóлих тумáнів

Стоять вони, мов фантастичних ліхтарів міріáди...

Так швидко час летить, мов вершник на крилатому коні;

Усе минає, і ніщо не вічне під небом зоряним у цім великім світі.

Усміхненого літа лагідні мúті змінив сумнúй сезон дощів одвічних...

Та можна усе пережити, коли в серці світла надія тихим вогником горúть!

Тендітна краса з троянд облетить, вкривши землю вуáллю барвúстою.

Під теплою ковдрою з листя опáлого вони поринуть в обійми до сна чарівнóго.

Попри злі холоди, життя в них бринить, а отже - всі негóди й вітри вони вистоять,

Навесні знов відрóдяться й квітами гарними привітають прихід

сонцесяйного літа новóго!

                                                   (Наталі Орішко)                                                

Трояндово-осінній романс

Троянди мене запевняють - не буде зими!

У цьому саду покохалися Осінь і Літо.

Тут все вже цвіте і нічого ще не переквітло,

Співають птахи, і під ранок туманів дими...

В яскравих осінніх наметах дрімають вітри.

Короткі дощі заціловують шиби тендітно,

Та зблимує сонце - і знову на вулиці діти

І галас веселий - то кличуть сусідів до гри.

А я музикую натхненно у цьому саду,

Не струни на скрипці моїй - волосінь павутини.

На бабине літо й кохання не треба причини,

Та саме у них я пелюсткою тихо впаду.

Нехай спалахну ненадовго багаттям бучним,

Допоки волосся шовкове лиш почасти срібне,

Допоки тобі, довгожданий, я буду потрібна,

Цвістимуть троянди і в серці не буде зими.

Автор: Наталия Бугаре

Вірші про троянду

Мабуть не дарма є на світі троянди,

Їм місце знайдеться в саду, на веранді,

Як символ кохання, як символ надії,

Захоплюють, манять, занурюють в мрії,

Такі вони різні, такі досконалі,

Як символ розпусти, як символ моралі,

Ці квіти висловлюють вмить почуття,

Мінливі бажання, любов, каяття,

Їх колір про наміри вмить розповість,

Чи ніжність, чи біль, а можливо і злість,

Хоч вік їх короткий – та сутність безсмертна,

Водночас і звична, і безпрецедентна,

Краса їх чарує та змінює долю,

До меж насолоди, до крайності болю,

Шипів гострота, пелюсток оксамит,

Безмежжя чарівності й ніжності мить…

 Надія Красоткіна

 

Вірші про квіти – це не просто слова, це джерело натхнення та естетичної насолоди. Вони дарують нам можливість по-новому поглянути на світ, відчути його красу та гармонію.

Читаючи ці вірші, ми не лише насолоджуємося красою квітів, але й занурюємося у світ людських почуттів та переживань. Квіти стають мовою, якою поети говорять про найважливіше – про кохання, життя та смерть.

А ще, шановні читачі, до вашої уваги   книга Умберто Еко «Ім'я рози» Видавництва: Фоліо. 

 Це захоплююча детективна історія, органічно вплетена в реальні історичні події ХІV століття. У середньовічному монастирі за загадкових обставин один за одним гинуть ченці. З’ясувати причину їхньої смерті доручено вченому-францисканцю Вільяму і його помічнику Адсо. Розпочавши розслідування, вони занурюються у лабіринт підступних інтриг, політичних махінацій, потаємних пороків та абсурдних забобонів, якими сповнене життя монахів, і, вирішуючи багато філософських питань, ідучи шляхом логічних розмірковувань, розкривають загадкові вбивства.

 Друзі, ми вас чекаємо в нашій бібліотеці.

Королева осені

 

Як жадібно повітря й воду п’ють
Останні чорнобривціі і жоржини
Вже журавлі на крилах знов несуть
Осколки літа в сніжні хуртовини.
А хризантема знай собі – цвіте!
Сміється прямо в очі сірій днині,
Ще й журавлів в дорогу проведе,
І слухатиме пісню журавлину.
Ця квітка – королева у саду,
Сніжинку першу збереже в долонці.
І я щодня вклонитись їй іду
Осінній квітці, схожій так на сонце
                                                                      Олена Бондар (Бондаренко). Хризантема

  Небагато можна назвати квітів, що так швидко і так міцно заволоділи симпатіями садоводів, як хризантема. 

  З першими морозами завершується сезон цвітіння хризантем. Ці витривалі садові квіти прикрашають сади й клумби, не зважаючи на дощ, вітер і холод. Але навіть коли холоди перемагають, можливість помилуватися ошатними квітами залишається. А зовсім нещодавно вона була улюбленою квіткою тільки в  Японії та Китаї.

 Китайська легенда про хризантему розповідає, що колись жив імператор, який не боявся нічого, крім старості. І повелів він виготовити ліки, що могли б утримувати молодість. Хитрий лікар розповів, що на далеких островах ростуть квіти, які мають чудодійну силу. 

Та дістати їх може тільки людина з чистим серцем. Імператор вирішив послати на острови три сотні юнаків, сподіваючись, що серед них знайдуться “чисті серця”. На островах прибульці  знайшли єдину квітку – золоту хризантему, що звеселяла серце і молодила душу. Юнаки вирішили не повертатися назад. Вони і заснували нову державу – Японію. І хризантема стала їхньою улюбленою квіткою. На честь хризантеми навіть названо дев’ятий місяць китайського року. Хризантема – національний символ країни. Її зображення вважається священним, воно прикрашало клинок мікадо ще в XII ст. 

    Свято хризантеми в країні Сонця – це особливий ритуал: виконуючи його треба милуватися кожним відтінком суцвіть, при цьому необхідно глибоко роздумувати про пройдений шлях і сенс життя. Стародавні японські поети оспівували хризантему в своїх віршах.

   Але не лише красою вражають хризантеми. Наприклад, у Китаї, Японії, Монголії ці квіти не лише прикрашають сади та парки, а й посідають почесне місце в лікувальній практиці. Тамтешні лікарі стверджують, що душа відпочиває й лікується тільки тоді, коли спостерігає за квітами. Особливо цінними «терапевтами» є бузково-фіолетові хризантеми, бо вони містять рослинні гормони. Тож корисно вдихати запах цих квітів, додавати пелюстки в їжу тим, хто має порушення гормонального обміну. До слова, з настанням пори цвітіння хризантем, у цих країнах чай з пелюсток хризантем пропонують у всіх кав’ярнях. Японці ж більше віддають перевагу «хризантемолікуванню» в період клімаксу – тоді він перебігає непомітно. 

У хризантемі містяться ефірні олії, які стримують розвиток хвороби Паркінсона. Людина, хвора на цю недугу, повинна щодня розминати в пальцях пелюсточки хризантеми та глибоко вдихати її аромат, і навіть регулярно заварювати та пити з неї чай. Отже, вже через 2-3 тижні хворий почувається спокійніше, а через місяць чи півтора в нього перестають тремтіти руки, голова, зникає дзенькіт у вухах. Крім того, хризантеми посилюють апетит, знімають запалення в шлунку, кишківнику, пригнічують туберкульозну паличку. 10% спиртова настоянка квітів рослини нейтралізує розвиток золотавого стафілокока та стрептокока. Особливою цілющою силою володіють ті, які мають маленькі квіточки.
  Фітотерапевти радять вживати такий чай з хризантем: 1 чайну ложку подрібнених квіток залити склянкою окропу, настояти 20 хвилин і пити по 1-4 склянки чотири рази на день. Або склянку ліків вранці, а склянку – перед сном. 

                             Бушують в дворах хризантеми.                          Ну наче не буде зими!
Як прикрашають жовтневі
Дощами засмучені дні!
О скільки їх ! 
Жовтих, рожевих, білих!
Кривавих багряних суцвіть.
Мов зграя метеликів барвистокрилих
На кожнім кущі сидить.
Звідки це диво взялося
На грішному білому світі?
Мабуть, тут приймає осінь
Парад улюблених квітів.
Автор Алла Зіневич

  

    До вашої уваги, шановні друзі, книга Уляни Кравченко 

«Хризантеми»,  видавництва Либідь.

 «Хризантеми» - це автобіографічний твір Уляни Кравченко, спомини про перші сімнадцять років життя, що їх вона провела в містечку Миколаєві на Львівщині.  Вихоплені з життя деталі, зафіксовані швидколетні переживання, інтелектуальні захоплення й моди, зіткнення особи з великою історією, — усе це забарвлене конкретним часом, але змушує задуматися й про неминущі цінності.

 

 

 

Джерело:
https://eukraina.com/
https://flower-shop.com.ua/
https://sundries.ua/
Л. ЛУКАЩУК

 

Запалімо пам’яті свічу...

Хай світло від свічки у небо летить,
Хоча б одну душу зігріє в цю мить,
Щоб душа ця загублена спокій знайшла
І у вічність до Бога вона відійшла.
С.Олійников. Стіни плачу

Наталія Кузьмічова
ЗАПАЛІМО ПАМ’ЯТІ СВІЧУ
Запалімо пам’яті свічу,
Всім святим молімось в Божім Храмі.
За душі закатованих катами,
Молитву нашу, Господи, почуй!
Згадаймо тих, хто з голоду зітлів,
Кого та смерть поклала у могилу...
Мільйони українців! Боже Милий,
Чому Ти мій народ не захистив?
— Матусю, хлібця! —  кви́лила дитина.
А в хату вже злетілись смерті кру́ки.
Вмирали села в невимовних муках,
Лежала Україна в домовині...
Хто відповість, скажіть, за той терор,
За те ганебне збочення й жахіття,
За геноцид минулого століття,
За той лихий, страшний голодомор?
І знову смерть посіяли кати,
І знову геноцид, і знов наруга.
Танцює на людських кістках катюга
Й відходять українці в засвіти...

Тетяна Строкач

ЗАПАЛІТЬ СВІЧУ...

Пам'яті жертв голодомору...

Затягнуте в журбу і страх село...

Як тіні, люди де-не-де блукають...

А розкошує лиш криваве зло —

Останнє з рук тремтячих вириває...

— Матусю, їсти...

Голос ледве чуть...

А в неї сил немає навіть встати,

Щоб хоч шматочок хліба роздобуть

І пухлим діточкам його віддати...

Бреде, сердешна, думкою жива,

Навкруг —  лиш пустка й смерть

       врожай збирає...

А в пам'яті — поля, жита, жнива...

Та в хаті навіть зернятка немає...

Страшна біда і стогін навкруги...

У коминах вітрище вовком виє...

Останній подих, сповнений туги...

А вічний сон до раю путь відкриє...

 

Чорна сповідь нашого народу

 

Страшне число
у нелюдській напрузі.
Пропалює світи до глибини:
У тридцять три розіп’ято Ісуса.
У тридцять третім на земному прузі
Розіп’ято мільйони без вини
Б.Олійник

    Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Це злочин геноциду проти українського народу, злочин проти людяності. Це трагедія вселенського масштабу, коли тихою смертю вмирали цілі сім' ї чесних українських людей.

   Остання субота листопада об'єднує не лише всіх українців світу, а й все людство у жалобі. Цього дня ми схиляємо голови перед нашими співвітчизниками - жертвами тоталітарного режиму,

   22 листопада в читальному залі бібліотеки експонується книжкова виставка пам’яті «Чорна сповідь нашого народу». На виставці представлені публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль, спричинені тоталітарним режимом.

 

  Завідуюча бібліотеки Марія Степанівна Сидорчук  розповіла присутнім про наймасштабніший Голод 1932-1933 років, причини, наміри, наслідки геноцидної політики керівництва СРСР. Тоді, за офіційними даними, терор тоталітарного режиму забрав від 4 до 10 мільйонів життів українців. 

 

  Але Голодомор не зламав український народ. Серед мільйонів поламаних людських доль, були й мільйони тих, хто не втратив людської гідності і віри. Попри жахіття пережитого геноциду, нескорені голодом українці, у наступні десятиліття боролися за державність, робили важливі наукові відкриття, творили шедеври мистецтва.

  

    В ці скорботні листопадові дні схилімо голови перед світлою пам’яттю тих, кого забрала голодна смерть. Ми закликаємо всіх засвітити вогник у домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

Інтернет джерело

21 листопада День Гідності і Свободи

 

    Революція Гідності залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії. 

    21 листопада ми відзначаємо День Гідності і Свободи. Цей день – символ боротьби і перемоги, символ єднання заради найвищих ідеалів цивілізованого світу. Всупереч жорстокому тиску антидемократичного режиму українці об ’єдналися і відстояли своє право на вибір достойного життя та майбутнього.

   

    З метою вшанування подвигу, патріотизму й мужності
героїв, які боронять незалежність нашої держави, в бібліотеці  проведено огляд   книжкової виставки «Вільні творять майбутнє». Відвідувачі  ознайомилися з друкованими видання, які представлені на виставці.

1000 днів незламності

 

   Сьогодні, 19 листопада, ми згадуємо сумний день - 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Це - 1000 днів стійкості, мужності та неймовірної єдності всього українського народу. 1000 днів, протягом яких кожен українець, незалежно від місця, віку чи професії, став частиною великої боротьби за свободу.

   Цей день - нагадування  про нескореність і віру в перемогу.

 

 

 З нагоди 1000 днів війни в Україні в бібліотеці відбувся День інформації. Відвідувачі переглянули  і обговорили документальний фільм українського режисера Руслана Бадоєва «Довга доба», ознайомилися з книжково - інформаційною виставкою «1000 днів незламності», на якій представлені видання, котрі є нагадуванням про мужність та відвагу наших захисників та захисниць, які ціною власного здоров'я та життя боронять нашу державу від загарбників.

   Дякуємо нашим захисникам та захисницям. Вічна слава та памʼять Героям, які поклали свої життя за державу, усім невинним жертвам, дорослим та маленьким янголяткам.

Інтернет джерело

Засвіти вогник толерантності

 

15 листопада  на базі Коблівської публічної бібліотеки для педагогів дошкілля Коблівської сільської ради відбувся семінар–практикум «Засвіти вогник толерантності». В заході брали участь і працівники бібліотеки. Семінар провели консультанти Центру ПРПП Іванова Леся та Кірєєва Ольга. 

Топ 5 книг для осіннього читання

  Листопад – останній місяць осені.
Надворі стає все холодніше і  хочеться  заварити смачної кави або чаю, закутатися в плед  та почитати гарну книгу, яка  перегукується з осіннім настроєм. 
   Шановні друзі, до вашої уваги Топ 5 книг для осіннього читання.

Джоджо Мойєс. Книга Подаруй мені зірку
Видавництво Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
   Щоб позбутися опіки батьків, головна героїня англійка Еліс  виходить заміж у далеку Америку. Але не все так просто. Чоловік, який в усьому слухався батька, почуття скутості — все, що отримала Еліс. Тож коли в містечку почали шукати волонтерів для кінної бібліотеки, вона не вагаючись зголосилася.
  Еліс знайомиться з Марджері, яка не кориться закам’янілим традиціям. Вона  знає, як це  бути по-справжньому щасливою та вільною. І життя Еліс карколомно змінюється. І чоловік, який був для неї всім, виявляється чужим. Бо вона вже давно кохає іншого. Того, з ким зможе стати собою…    
Джоджо Мойєс — англійська романістка, журналістка, яка двічі здобула премію Асоціації любовних романістів у номінації «Любовний роман року», володарка нагороди «Книга року» від Galaxy Book Award. Її зворушливі історії кохання посідають перші позиції у списках бестселерів The New York Times, їх перекладено багатьма мовами світу.

Джоджо Мойєс. Книга «На крилах мрії»

Видавництво Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

   Книга «На крилах мрії» — це емоційна історія британської письменниці Джоджо Мойєс.

    Молода успішна юристка Наташа Маколей щодня захищає права дітей і переживає хаос у власному житті: з харизматичним колишнім чоловіком вона має ділити будинок, а новий хлопець приносить у стосунки лише складнощі. 

   Дідусь Сари — талановитий вершник Анрі Лашапель, який вклав у неї всі свої знання про верхову їзду й бачив у дівчині майстерну наступницю. Але виклики дорослого світу нависли над Сарою, вона мусить долати їх, шукаючи своє справжнє призначення.

Здавалось би, як доля зведе онуку відомого вершника та адвокатку? Та їхні шляхи перетинаються: жінки мусять врятувати одна одну.

   Здається, що ці жінки ніколи не зустрінуться, а якщо таке й трапиться, то своєму різному горю вони ніяк не зарадять. Наташа й Сара стануть уроком одна для одної, який змінить їхні життя назавжди. 

Люко Дашвар. Книга «Молоко з кров’ю»
Видавництво Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
Це захоплююча та емоційно насичена історія про кохання, долю та пошук власного шляху.
У колись перспективне село, а тепер — перспективне місце для гольф-клубу і розкішних маєтків приїздить з-за кордону Руслана Ординська, юна красуня, донька українського олігарха. Шукає не просто місце для будинку, а місце з «легендою». Натомість знаходить всохлий бузковий кущ і червону намистину під ним, єдину на тонкій нитці... І кілька тендітних живих паростків...
«Молоко з кров'ю» - це багатогранний роман, що переплітає сучасність і традиції,  і  любов,  і обов'язок, пристрасті та пошук себе. Люко Дашвар майстерно описує людські почуття та складнощі вибору, відкриваючи перед читачами незабутню історію про справжнє життя і любов.

Люко Дашвар. Книга  «#Галябезголови»
Видавництво Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
  Головна героїня твору Галя живе своїм життям, має сім’ю, чоловіка, гарних друзів, хорошу роботу. Але в один момент вона втрачає все, коли просто намагається допомогти іншій людині. І коли це стається, Галя «втрачає голову».
   Благими намірами вимощений шлях до пекла. Галя сповна відчула сенс цього вислову.
  І лише через те, що вона прагнула допомогти іншій людині, її життя перевернулося. Дівчина втратила все: роботу, чоловіка, друзів, віру в людей. Та що, як усе найбільш значуще і неймовірне починає відбуватися з нами саме тоді, коми ми намагаємося видряпатися з пекла?
   Чи зможе Галя втриматися, коли її життя руйнується до останньої цеглинки, та як повернути віру в людей та в себе, якщо їй просто зносить дах від страху й емоцій? Про це ви дізнаєтеся, коли прочитаєте цей роман.

Володимир Даниленко. Книга «Ніч із профілем жінки»

Цей роман вийшов у видавництві «Академія».

  У центрі роману – компанія підлітків та її харизматичний лідер Борик Першко. Під час у хованки вони відкрили дивну здатність людської психіки реагувати на загадкові явища

 А загадковим явищем стала поява нічної жінки, яка розворушила провінційний спокій навколо Житомира. Нічна жінка своїми жертвами обирала тих людей, які мали проблеми з мораллю…

  Це роман про перші почуття, про темні сторони людської психіки, про богошукання, про добро і зло, про те, що будь-яка гра, яку ведуть діти й дорослі, може бути небезпечною і руйнівною.

 

 Приходьте до бібліотеки, обирайте книги та читайте.