В цьому році Україна відзначатиме 135 –
річний ювілей видатного українського сатирика, письменника – гумориста, пересмішника,
людини веселої вдачі, Остапа Вишні (псевдонім Павла Михайловича
Губенка.)
Остап Вишня - письменник-гуморист.
Упродовж життя написав близько двох з половиною тисяч творів: це гуморески,
нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади. Започаткував у
літературі новий жанр - усмішку (різновид гумористичного оповідання, у якому
оповідь про події була короткою, точною, дотепною і доброю). Провідна тема
всієї творчості письменника: розвінчання недоліків людини і суспільства.
До визначної літературної дати в бібліотеці
цікаво та змістовно пройшли літературні
читання «Вишневі усмішки».Бібліотекар ознайомила
присутніх з біографією Остапа Вишні. Під час заходу діти декламували
свої улюблені усмішки Остапа Вишні. Дітям дуже сподобались гуморески письменника.
Хто ж
такий Остап Вишня?
Остап Вишня – Губенко Павло
Михайлович справжнє прізвище.
Народився
13 листопада 1889 на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського
повіту на Полтавщині в багатодітній (17 дітей) селянській сім’ї.
Закінчив
двокласну Заньковецьку школу і Київську військово-фельдшерську школу.
Працював
фельдшером у Київській залізничній лікарні.
У 1917
вступив на історико-філологічний факультет Київського університету.
У 1919 за
підписом Павло Грунський опубліковано перший сатиричний твір
(фейлетон) «Демократичні реформи Денікіна»
Працював у
«Селянській правді» та у журналі «Червоний перець».
У 1920 р.
Остапа Вишню вперше заарештували за активну патріотичну участь. Від розстрілу
його врятував Василь Елан-Блакитний.
1921 —
опублікована усмішка «Чудака, їй-богу» під псевдонімом Остап
Вишня. Став основоположником жанру усмішки.
З 1923 до
1929 рр. вийшли такі найпопулярніші збірки: «Вишневі усмішки сільські»,
«Вишневі усмішки кримські», «Усмішки», «Вибрані твори»
Після
розпуску ВАПЛІТЕ стає одним з організаторів «Політфронту».
У 1933
заарештували і звинуватили тероризмі і контрреволюційній діяльності. Його оголосили
“ворогом народу” і на 10 років заслали в сталінські табори.
1933-1943 —
на засланні в Ухто-Печорському таборі ( недалеко від Воркути).. Пережити
заслання письменникові допомогла його дружина Варвара Маслюченко.
1944 —
перший твір після заслання «Зенітка». Ця гумореска ознаменувала початок
другого періоду творчості гумориста.
Після
війни Остап Вишня був членом редколегії і співробітником сатиричного журналу
“Перець”, членом правління Спілки письменників України.
У 1955 його
було реабілітовано.
28 вересня
1956 року гуморист помер.
Творчість
Остапа Вишні
За типом
світобачення Остап Вишня – лірик. За життя Остапа Вишні побачило світ
понад 100 збірок його творів.
У 1922 –
вийло близько 80 його усмішок і фейлетонів, а в 1923 – понад 270. У 1924
році було видано 9 збірок, а в 1929 році – 28!
З 1923 по
1930 рік були видані такі збірки – “Діли небесні”, “Кому веселе, а кому й
сумне”, “Літературні усмішки”, “Лицем до села”. Також було видано цикл
збірок “Вишневі усмішки” за різною тематикою. Це – сільські, кооперативні, кримські,
театральні та закордонні.
У 1926
році Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, що користувалася
великою популярністю і була перевидана 5 разів за три роки.
Усмішкам
Остапа Вишні притаманні такі ознаки – лаконізм, дотепність, іронічність.
Одухотвореність
української природи найбільш виразно зображено Остапом Вишнею у збірці «Мисливські
усмішки».
Найвідоміші
твори:–
1919р. перший фейлетон «Демократичні реформи Денікіна» (підпис Павло
Грунський)–
1921р. усмішка «Чудака, їй-богу» (підпис Остап Вишня)–
«Чукрен» та «Чухраїнці»–
1927р. гумореска «Моя автобіографія»–
1958р. цикл «Мисливські усмішки» («Сом», «Заєць», «Лось» та інші) Збірки: –
«Вишневі усмішки сільські»–
«Вишневі усмішки кримські»–
«Українізуймось»–
«Вибрані твори»–
«Вишневі усмішки театральні»–
«Усмішки» в 4 томах–
«Вишневі усмішки закордонні»
Джерело:
https://dovidka.biz.ua/ostap-vishnya-biografiya-korotko
Вікіпедія
Інтернет джерело
