Великдень – одне з найдавніших релігійних свят...

    Великдень – одне з найдавніших релігійних свят, найважливіший і радісний день для християн.

У наш час Великдень символізує день воскресіння Ісуса Христа, очищення від гріхів. Але це свято відзначали ще раніше – до народження Ісуса. Великдень був символом позбавлення ізраїльського народу від єгипетського рабства. Багатьом відома історія про те, як Мойсей навів на Єгипет десять страт за те, що вони відмовилися звільнити Ізраїль. Фараон здався, і відпустив народ Ізраїля. Свято назвали Песах, і його євреї відзначали з особливою пошаною обідом у вузькому сімейному колі, приносячи в жертву ягнята. 

    Православні і католики відзначають це свято в різні дні. Католики – 31 березня (неділя), а православні – 5 травня (неділя). Справа в тому, що вони живуть за різними календарями – григоріанським та юліанським....

   Кожен народ має свої традиції, пов’язані з цим найважливішим днем ​​православного календаря. Але єдиними символами Великодня є символи життя (яйця, паски та зайці), світла (вогні) та струмки як символ оновлення.

   Великий піст передує Великодню і триває 40 днів. Це час фізичної та духовної помірності, стільки днів Ісус молився в пустелі. Необхідно утримуватися від вживання алкоголю, солодощів та м’ясної їжі, а також молитися та духовно очищатися.

   Останній тиждень перед Великоднем називають Страсним. У ці дні необхідно упорядковувати будинок і готувати святкову їжу. У четвер потрібно купатися і прибирати в будинку.

     Також у четвер господарки починають готувати страви до свята. Обов’язково на столі повинні бути яйця — символ нового життя. Як описано в Біблії, Магдалина подарувала Тиберію яйце як символ воскресіння Христа. Імператор не повірив послідовниці і сказав: “Як біле яйце не може стати червоним, так і людина не може повстати з мертвих”. І яйце відразу ж змінило колір. З того часу існує звичай фарбувати яйця на великодній стіл.
    Ще одним атрибутом є артос – хліб, освячений останній тиждень перед Воскресінням. Його можна їсти протягом року при хворобі, а також просто натще. Пасхальну їжу святять у ніч із Суботи на Неділю.

  На Великдень з самого ранку прийнято христосуватися. Прийнято, щоб молодші словами "Христос Воскрес!" вітали першими, а старші відповідали їм: "Воістину Воскрес!". При цьому потрібно триразово поцілуватися.
   Ранок у Світле Воскресіння прийнято починати з трапези. Під час святкового сніданку на Великдень за столом збиралися лише члени родини. При цьому одне з освячених яєць нарізали на стільки частин, скільки присутніх сидить за столом. 

    Крашанками "христосались" - розбиваючи по черговості різні кінці, так само як люди цілувалися тричі на щоки. Діти влаштовували "покатушки", тобто у кого крашанки далі впадуть. Крашанки катали по землі, щоб вона була родючою.
Крім того, на столі обов'язково горіла свічка, яка нагадувала про світлості воскресіння Христа.
  Також необхідно спробувати калач або паску, а потім вже переходити до м’ясних та рибних страв.
І, звичайно ж, за традицією в ці дні було прийнято дарувати подарунки, особливо бідним родичам, і займатися благодійністю. Особлива увага приділялася жебраком мандрівникам.

Чого не можна робити православним у Великдень

  Ø Не можна лихословити, лаятися, сваритися, битися.
Ø Не можна напиватися.
Ø Погані вч  инки не потрібно здійснювати і в звичайні дні, але затьмарювати ними світле свято - тим більше.
Ø Існує думка, що на Великдень не можна працювати, однак церква не забороняє в цей день працювати тим, хто в силу обставин знаходиться на своєму робочому місці. Незважаючи на те, що строгих обмежень на роботу у Великдень немає, священнослужителі рекомендують відкласти домашні справи на інший день.

У це свято прийнято ходити в гості до хрещених, відпочивати та радіти