Новорічно-різдвяний період

 

  В Україні всередині грудня розпочався сезон зимових свят.  Він відкрився Днем святого Миколая, а згодом розпочнеться новорічно-різдвяний період.

  Про святкування Різдва  йшла мова на народознавчій годині  «Немає переводу добрим звичаям народу». Наші односельці з різних областей України, тому було цікаво слухати їхні розповіді  про обряди та звичаї  місцевості, в якій вони народилися.

     Щодо святкування Різдва, то тут є кілька варіантів – одні святкують його 25 грудня – за григоріанським стилем. Інші – 7 січня, як це заведено за юліанським календарем. В ніч з 31 на 1 січня ми звикли святкувати Новий рік, проте так було не завжди. Раніше українці святкували прихід нового року з 13 на 14 січня, тобто після Різдва.
   Дату святкування змінили у 1918 році, щоб зустріти початок року разом з іншими країнами Європи – за григоріанським стилем. 

     Проте давня традиція не зовсім забулась, тому 13 числа, на Меланку, свято збереглося під назвою Старий Новий рік. Українці здавна дуже ретельно готувались до Святого вечора та Різдва. Люди вважали, що саме ці дні є початком нового господарського року. Тому у переддень Різдва було прийнято виконувати низку обов’язкових обрядів, які б, за повір’ям, мали забезпечити щастя, мир та багатство усій родині. Ці обряди так довго передавались з покоління у покоління, що багато хто й забув їхнє значення. Наприклад:

-Чому зв’язували ланцюгами ніжки столу?

-Чому на Святвечір вмивались у крижаній річці?
-Для чого на стіл перед Святвечором ставили м’ясні страви?
-Чому дмухали на лавку, перш ніж сісти?

Про це ви дізнаєтесь з слідуючого випуску блогу.
 
  Інтернетджерело