ТИСЯЧОЛІТНЯ СПАДЩИНА: 975 років Києво-Печерській лаврі!

Цього року ми відзначаємо величну дату - 975 років з часу заснування Києво-Печерської лаври!

   Історія святині розпочалася у часи правління Ярослава Мудрого. Прагнучи самітницького 
молитовного життя, чернець Антоній оселився у невеликій варязькій печері на високих дніпровських кручах. Невдовзі до Антонія приєдналися перші послідовники, серед яких особливу роль відіграв Феодосій Печерський. Саме він запровадив спільножитний статут, перетворивши печерну обитель на впорядкований монастир.

   Давні підземні галереї (Ближні та Дальні) слугували першими келіями, храмами та місцем поховання ченців. Завдяки унікальному мікроклімату там збереглися нетлінні мощі печерських святих.

   Печерський монастир швидко став головним інтелектуальним центром Давньої Русі-України.

    Саме у стінах Лаври чернець Нестор Літописець уклав «Повість минулих літ» - фундаментальний літопис, з якого ми знаємо історію нашої державності.

  У монастирі створили «Києво-Печерський Патерик» - збірку оповідей про життя та подвиги перших ченців, яка стала найпопулярнішою книгою середньовічної України.

    У Лаврі жив і працював Агапіт Печерський - перший відомий вітчизняний лікар, який безкоштовно зцілював містян, а також Алімпій - перший видатний іконописець.

     У 1615 році архімандрит Єлисей Плетенецький заснував знамениту Лаврську друкарню.

Для забезпечення її папером у Радомишлі збудували першу в Центральній Україні папірню.

    У друкарні видавали не лише богослужбові книги, а й букварі, граматики, поетичні збірки та філософські трактати. Вона стала потужним осередком захисту української мови та культури під час зовнішнього тиску.

    Найбільшого архітектурного та культурного піднесення Лавра зазнала у XVII–XVIII століттях за доби Гетьманщини.

   Гетьман Іван Мазепа був одним із найбільших меценатів обителі. Його коштом зведено величні кам'яні мури, Вежі, а також перебудовано Успенський 
собор та Троїцьку надбрамну церкву.

Саме завдяки цьому періоду Лавра набула свого впізнаваного вигляду - білосніжні фасади, витончені ліпні орнаменти та пишні золоті куполи.

   Велика Лаврська дзвіниця була збудована у 1731-1745 роках за проєктом архітектора Йогана Шеделя, дзвіниця заввишки 96,5 метрів на тривалий час стала найвищою спорудою України.

Історія Лаври сповнена не лише слави, а й важких випробувань.

   У радянські часи монастир було закрито, майно конфісковано, а в його приміщеннях створено музейний заповідник.

   Під час Другої світової війни у 1941 році був висаджений у повітря головний храм - Успенський собор, який відбудували лише за часів Незалежної України (відкрито у 2000 році).

Сьогодні Києво-Печерська лавра повертає свій первинний український зміст, залишаючись осередком національної пам'яті, духовної спадщини та символом нашої незламності.

На території Києво-Печерської лаври розташовано понад 100 кам'яних споруд, а загальна довжина підземних печерних лабіринтів сягає кількох сотень метрів!

Джерело:

• Офіційний портал Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»
• Матеріали Енциклопедії історії України (Інститут історії України НАНУ)
• Фонди та цифрові архіви Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
• Фотоз мережі Інтернет