29 серпня – це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав своє життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.
З нагоди вшанування Дня пам’яті захисників України в центральній бібліотеці бібліотекарі для своїх користувачів підготували відеопрезентацію «Увійшли в безсмертя». Присутні дізналися про протистояння наших воїнів біля міста Іловайськ, про трагедію виходу наших захисників через пекельний «зелений коридор».
Також ознайомилися з книжковою виставкою «Уклін - живим, полеглим – слава», яка розповідає про героїзм воїнів, які брали участь в іловайській операції.
Ми не маємо права забувати тих, чия мужність і
відвага дають нам змогу жити, працювати, навчатись і мріяти у незалежній
Україні.
Слава Україні! Героям слава!
Соняхи Іловайська
Обвуглені,
посічені уламками,
В
шмаття роздерті, та незламні, хоч і зламані,
Обезголовлені,
ущент розчавлені,
Зчорнілі,
горем згорблені, оставлені…
Стоять,
мов тіні, соняхи знівечені.
Літають
поруч душі їх обпечені.
Вони
вмирали разом із солдатами
І
теж ставали душами крилатими.
А
ті поодинокі, що вціліли,
Схилялися
над мертвими й тужили.
І
більше не дивились в бік світила,
Щоб
мертвих їхня тінь від сонця вкрила.
Ось
обстріли припинені нарешті…
Крізь
куряву ясніють неба решти.
І
прошивають тишу онімілу
Рингтони
про не вмерлу Україну.
То
тут, то там вмикають телефони
Дзвінками
рідних ті гучні рингтони.
Живі
шукали вбитих і дзвонили,
І
щохвилини соняхи тремтіли
Від
тих дзвінків, що серпень розривали
І
до мурах, до кісточок проймали.
Вивозили
КамАЗами убитих…
Насінням
сльози капали із квітів…
Давно
вже телефони розрядились,
Але
і досі у нічному полі
Вчувається,
як піснею встелилась
Жага
до перемоги та до волі.
Ірина Іваськів
30.08.2021
Інтернет джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар