Ой на Івана, ой на Купала

    7 липня, тобто сьогодні,  відзначається  свято Івана Купала. Це традиційне східнослов'янське свято, яке присвячене літньому сонцестоянню .Хоч Івана Купала має язичницьке коріння воно збігатися з християнським святом Різдва Івана Предтечі і його сучасна назва походить від церковного імені Івана Хрестителя.
     Існує безліч ритуалів для святкування Іванова дня. В одних регіонах наші пращури купалися у відкритих водоймах, в інших - навпаки - побоювалися гніву Водяного. Але всі слов'яни в цей день стрибали через багаття, тримаючись за руки, і водили навколо них хороводи. Вірили, що купальське багаття очищає.
  Історія свята дуже неоднозначна та суперечна і тому пропонуємо вашій увазі цікаві факти про Івана Купала. 

  До цього свята в бібліотеці оформлена виставка - інсталяція «Ой на Івана, ой на Купала». Література, яка  представлена на виставці, знайомить користувачів з культурою побуту українського народу, з історією виникнення свята Івана Купала, пов’язаними з цим днем обрядами, звичаями, повір’ями, прикметами та традиціями святкування.

1. В Україні, під час археологічних розкопок, виявлено свідчення святкувань Івана Купала, яким понад три тисячі років.
2. Свято Івана Купала має дуже багато інших назв. В Україні в деяких областях його також називають Купайла або Сонцекрес, за часів Київської Русі свято називали Крес, а в Білорусії його називають Купалле або Іван Відьмацький.

3. Згідно зі слов'янськими традиціями головними персонажами свята були Купало — покровитель кохання та продовження роду та Мара (Марина або Марена) — божество, яке символізує зиму і приносить недуги та голод.
4. Традиційно молоді дівчата та хлопці робили з гілок, квітів та зелені опудала головних персонажів свята і Марену спалювали або топили у воді. Це символізувало перемогу добра над злом.

5. Одним з основних атрибутів свята є величезне багаття, яке в західнослов'янських народів називалось «соботка». Мабуть, тому в Польщі свято Івана Купала в простонароді також називають Соботки (пол. Sobótki).

6. Хмиз та різноманітний непотріб для купальського вогнища збирали всім селом, а відмова в наданні матеріалів для багаття гостро засуджувалась односельцями та навіть вважалась гріхом.

7. В Україні на свято Івана Купала спалювали старі та поламані знаряддя праці, що, за повір'ями берегло від злих духів та відьом.
8. Цікавим фактом є також те, що купальське вогнище розпалювали «живим полум'ям», яке добували тертям. Багаття розпалювали після заходу сонця і дивились, щоб воно не згасло до світанку.

9. В Україні купальське багаття розпалював старший член громади, а в середньовічній Франції це робив священик. В Словенії вогнище мали право запалювати лише жінки, а білоруси для цього вибирали вповноваженого мущину — Купаліша.

10. До купальського багаття були зобов'язані прийти всі жінки, а тих, які цього не робили могли звинуватити у відьмацтві.

11. В Україні та Білорусі існує традиція на Купайла стрибати через вогнище. Молодь, а особливо закохані хлопці та дівчата, взявшись за руки парами перестрибують через багаття і за повір'ями, якщо їх руки не розійдуться, на них в майбутньому чекає міцний та щасливий шлюб.

12. Вважалось, що залишки купальського багаття мали магічну силу і могли покращити врожай та вберегти від злих сил. Вугілля та попіл зі святкового вогнища закопували в полі, а також приносили додому та в печі розводили нове багаття.

13. В українській міфології цілющі трави вирощували мавки, які знали всі їхні лікувальні властивості, а на свято Купайла будь-яка цілюща трава ставала значно сильнішою.

14. За старослов'янським повір'ям в купальську ніч оживає всяка нечисть і потрібно остерігатися витівок домовиків, водяників, лісовиків та русалок.

15. На Івана Купала дівчата збирали полин, оскільки вважали, що його бояться відьми та русалки. Полин носили на поясі, вплітали у вінки, встромляли у вікна будинків і воріт, щоб перегородити шлях відьмам.

16. Вважалось що на Івана Купала навіть кропива отримує магічну силу. На Полтавщині перед купанням в річці її кидали у воду, щоб захиститись від русалок.
17. Ще одним дуже важливим символом свята є вінки, які дівчата заздалегідь плели з різноманітних трав та прикрашали кольоровими стрічками. На Купайла дівчата пускали вінки на воду, якщо вінок пливе добре то дівчина скоро вийде заміж, а якщо крутиться на місці чи тоне, — то ще дівуватиме.
18. Також, за повір'ям, куди попливе вінок — з тієї сторони варто чекати «судженого». Купальські розваги супроводжувались піснями, в яких оспівувались дівочі мрії про заміжжя, оскільки восени традиційно наставала пора весіль.
19. Вважалось що вінки також наділені цілющою силою, а зілля, з якого їх зроблено може вилікувати від різноманітних хвороб. У вінки часто вплітали троянду, базилік, барвінок, ожину та папороть.

20. У слов'ян існувало повір'я, згідно з яким тільки один раз в році, в ніч на Івана Купала цвіте папороть. Міфічна квітка нібито дає тому, хто її зірвав можливість бачити всі скарби, ставати невидимим та навіть розуміти мову тварин.