День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

 26 лютого в Україні відзначають День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Ця пам’ятна дата встановлена 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, відзначення річниці проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.

 

    20 лютого 2014-го розпочалася активна збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.

    У лютому – березні конфлікт розвивався в Криму. Туди зайшли російські військові без
розпізнавальних знаків; із місцевих жителів створювали та озброювали іррегулярні формування найманців, їх використовували разом із підрозділами збройних сил РФ, дислокованими в Криму. На  півострові встановили режим воєнної окупації.

  

   З цієї нагоди в бібліотеці  оформлено  книжкову виставку   "Крим: реалії", на якій  представлена література, яка  висвітлює історію та сучасні проблеми Криму.

 

Джерело:

https://uinp.gov.ua

Видатна українська донька

 

25 лютого 1871 року народилася Леся Українка(Лариса Петрівна Косач-Квітка). Щороку в цю дату ми згадуємо талановиту поетесу, чий внесок в українську літературу неможливо оцінити. На її творах виросло не одне покоління українців, а її вірші настільки актуальні, ніби написані сьогодні.
 За 42 роки життя Леся Українка створила понад 250 віршів, кілька драматичних поем і драм. Крім написання власних творів поетеса також займалася колекціонуванням українського фольклору.

Біографія

     Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському. (Мати – Олена Пчілка, Батько — високоосвічений поміщик, дядько – Михайло Драгоманов). У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і домашні концерти

Вчилася у приватних учителів. У 6 років почала вчитися вишивати.

1881 рік став початком захворювання на туберкульоз. Тяжко хвора Леся вивчає класичні мови

(грецьку і латинську). Восени 1883 року Лесі зроблено операцію на лівій руці, видалили кістки, уражені туберкульозом.

У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови.

Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря» . Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка».

1885 року у Львові вийшла збірка її перекладів творів Миколи Гоголя (виготовлена нею спільно з братом Михайлом). Українка багато перекладала (М. Гоголя, А. Міцкевича, Г. Гейне, В. Гюґо, Гомера й ін.).

Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів».

Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України ( І. Франком, М. Павликом, О. Кобилянською, В. Стефаником, О. Маковеєм, Н. Кобринською. ).

1894 рік — навчання в художній школі М. І. Мурашка в Києві. У травні поетеса вирушає за кордон до дядька М. Драгоманова. Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини,

Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці.

   1902 рік поетеса провела на лікуванні в Сан-Ремо (Італія), живе в Одесі, Києві. У Чернівцях вийшла її збірка поезій «Відгуки».

1903 драматична поема «Вавілонський полон», вірш «Дим».

1904-1905 рр. — поезії «Дочка Ієфая», «Напис в руїні» та ін. Друге видання збірки «На крилах

 пісень». «Осіння казка», «Пісні з кладовища», «Пісні про волю», вірші «Мріє, не зрадь!», «Упоєні на бенкетах кривавих…», діалог «Три хвилини».

На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва.

Леся Українка та Климент Квітка

7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві, живуть в Криму. Поетеса завершує драматичну поему «Кассандра». Жандармами вчинено обшук на квартирі Косачів, конфісковано 121 книжку. Л. Українку разом із сестрою Ольгою заарештовано.

У 1908 році Леся Українка перебувала в Ялті, Києві, Одесі, Євпаторії, Батумі, Тбілісі. їздила до Берліна на консультацію з професором щодо операції на нирках.

Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ.

Померла 1 серпня 1913 року в Сурамі у віці 42 років.

 

Джерело:
https://dovidka.biz.ua/lesya-ukrayinka-biografiya-korotko
https://uaua.top/16133/
 

Вистояли – переможемо!

                                                              

Ніхто не забутий.
На полі ніхто не згорів:
Солдатські портрети
На вишитих крилах пливуть…
І доки є пам’ять в людей,
І живуть матері,
Допоти й сини, що спіткнулись об кулі,
Живі!
(Б. Олійник)

 24 лютого 2025 року  виповнюється 3 роки  від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Не досягнувши своїх цілей  на початку вторгнення, російська армія веде бої на території нашої країни, щоденно обстрілює цивільне населення. За 3 роки  від повномасштабного вторгнення, Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.  

   Наш героїчний опір – це боротьба  за фізичне виживання Українського народу та свободу країни,  за власну ідентичність і цінності нашого суспільства як частини європейської спільноти. 

     Про  події війни, про  сучасних захисників і захисниць України, про їхні  героїчні вчинки,

про  життєві приклади стійкості, мужності та єдності українців розповідає книжкова виставка  - діалог «Обличчя війни».

Нам не треба війни, не треба –
Ми за спокій і мир на Землі,
Щоб не коршаки в чистому небі,
А космічні пливли кораблі,
Щоб щасливо зростали діти
І не бачили жаху війни,
Щоб зловісний воєнний вітер
Був розвіяний вітром весни.
Вітром правди і сили людської –
Силу ту не здолати в віках –
Нас даремно лякають війною,
Міць народу – в народних руках!
Нам не треба війни, не треба –
Ми за спокій і мир на Землі.
Щоб не коршаки в чистому небі.
А космічні пливли кораблі.
(Г. Я. Британ) 

     Світла пам’ять кожному, чиє життя обірвалося на війні, а нам, живим, треба вірити і робити все для того, щоб перемога таки прийшла в країну, в серце кожного. І пам'ятати: Україна в нас – одна на всіх.

    Хай горять свічки, як болючий щем про наших героїв, які навічно стали ангелами…

Найвищою нагородою тих, хто уцілів, -  є життя, а для загиблих – пам'ять. Вічна пам'ять Героям  нашого часу.

Інтернет-джерело

Увага, конкурс!

Друзі, просимо долучитися до конкурсу .

Національна бібліотека України для дітей, народний депутат України IX скликання Олена Криворучкіна, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України, Програма ООН з навколишнього середовища
(United Nations Environment Programme, UNEP), Програма підтримки ОБСЄ для України (OSCE SPU), Дитячий фонд ООН (UNICEF), Національна спілка художників України, благодійна організація «Фонд Миколи Томенка «Рідна країна», Громадська організація «ІНПОЛІТ», Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Громадської організації «Українська асоціація працівників бібліотек для дітей» домовилися:

1. Організувати та провести з лютого по квітень 2025 року Міжнародний екологічний конкурс дитячого малюнка «Майбутнє планети у наших руках!» (далі – Конкурс).
2. Конкурс провести відповідно до Положення про проведення Конкурсу (Додаток 1).
3. Затвердити Організаційний комітет (Додаток 2).
4. Затвердити Головне журі Конкурсу (Додаток 3).
Додаток 1
ПОЛОЖЕННЯ
про Міжнародний екологічний конкурс дитячого малюнка «Майбутнє планети у наших руках!»
І. Загальні положення
1.1. Мета Конкурсу – привернення уваги до проблеми знищення природи України в
результаті війни; сприяння зеленому або сталому повоєнному відновленню природних екосистем; виховання у дітей бережливого ставлення до природи та навколишнього середовища; розкриття у їхній творчості прагнення до відновлення і збереження природних ресурсів у світі та в Україні зокрема.

1.2. Основними завданнями Конкурсу є формування екологічної компетентності

дітей; стимулювання їхньої пізнавальної активності та творчих здібностей; залучення дітей до екологічної діяльності з відновлення екосистеми України та світу; промоція заходів у сфері охорони навколишнього середовища; популяризація екологічного способу життя і мислення; утвердження екоцінностей і поваги до своєї Батьківщини, бажання читати та ілюструвати книжки екологічної тематики; сприяння екологічному розвитку дружної до довкілля особистості, її ідентифікації з природою.

1.3. Організаторами конкурсу є Національна бібліотека України для дітей (далі –

НБУ для дітей), народний депутат України IX скликання Олена Криворучкіна,

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України, Програма ООН з навколишнього середовища (United Nations Environment Programme, UNEP), Програма підтримки ОБСЄ для України (OSCE SPU),

Дитячий фонд ООН (UNICEF), Національна спілка художників України, Благодійна організація «Фонд Миколи Томенка «Рідна країна», Громадська організація «ІНПОЛІТ», Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Громадської організації «Українська асоціація працівників бібліотек для дітей».

1.4. Організаційно-методичне забезпечення і супровід Конкурсу здійснює НБУ для

дітей.

1.5. Обласні бібліотеки для дітей, для дітей та юнацтва здійснюють загальну

координацію проведення Конкурсу в області.

1.6. Обласні бібліотеки для юнацтва проводять Конкурс на базі своєї бібліотеки і

направляють усі роботи до обласної бібліотеки для дітей.

1.7. Інформація про проведення Конкурсу оприлюднюється на офіційних вебсайтах

організаторів, обласних бібліотек – учасників Конкурсу, партнерів та медіа.

1.8. Під час проведення Конкурсу обробка персональних даних учасників

здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних» № 2297-VІ від 1 червня 2010 року.

ІІ. Умови Конкурсу
2.1. У Конкурсі беруть участь діти з України та інших країн світу до 18 років, оцінка малюнків яких здійснюється відповідно до вікових категорій:
- до 7 років;
- 8 – 11 років;
- 12 – 14 років;
- 15 – 18 років.
2.2. На Конкурс приймаються індивідуальні роботи у кожній віковій категорії.
2.3. Конкурсні роботи готуються за тематичними напрямами: «Вплив війни на
природу України»; «Природа у твоїй улюбленій книжці»; «ЕКО-свідомість – запорука сталого майбутнього»; «Відбудова України за європейськими правилами»; «Відновлення і збереження природи», «Негативний вплив відходів на навколишнє середовище».

2.4. Конкурс проводиться з 10 лютого по 22 квітня (Міжнародний день Землі) 2025

року в три тури:

перший – з 10 лютого по 10 березня – на місцевих рівнях;

другий – з 11 по 31 березня – на обласному та міжнародному рівнях;

третій – з 1 по 22 квітня – у НБУ для дітей (підсумковий).

2.5. Учасники Конкурсу кожної вікової категорії готують малюнок формату А3 із

назвою за обраним тематичним напрямом, виконаний будь-якими художніми засобами і техніками, який за змістом і жанром відповідає темі та містить авторське бачення покращення екологічної ситуації у світі та в Україні зокрема.

ІІІ. Перебіг Конкурсу

3.1. Малюнки, виготовлені учасниками Конкурсу на місцевому рівні, направляютьсядо обласної бібліотеки для дітей, для дітей та юнацтва.

3.2. Обласні бібліотеки для дітей, для дітей та юнацтва збирають малюнки учасників з області, визначають 3-х переможців обласного туру в кожній віковій категорії (не за тематичними напрямами) та не пізніше 31 березня відправляють їх у НБУ для дітей для підбиття підсумків Конкурсу.

3.3. Малюнки надсилаються з коротким повідомленням про автора: прізвище, ім’я у називному відмінку, повна дата народження та клас, у якому навчається, домашня

адреса (поштова), контактний телефон батьків чи керівників для зв’язку.

3.4. Малюнки закордонних учасників та українських дітей, які мешкають на

тимчасово окупованих територіях й у населених пунктах прифронтової зони, можуть направлятися як фізичними поштовими сервісами відповідно до терміну подачі робіт, так і електронною поштою konkurs.biblioteka@ukr.net.

3.5. Надіславши малюнок, батьки чи керівники учасників за замовчуванням надають згоду на подальше його використання у публічному просторі із зазначенням коротких персональних даних (прізвище, ім’я, вік, населений пункт).

IV. Організаційний комітет і журі Конкурсу

4.1. Для підготовки та проведення Конкурсу створюється Головний організаційний

комітет, до складу якого входять представники організаторів Конкурсу.

4.2. Для проведення другого туру Конкурсу створюються організаційні комітети та

журі в обласних бібліотеках для дітей, для дітей та юнацтва. До їхнього складу можуть входити фахівці обласної бібліотеки для юнацтва, молоді; художники – члени обласних осередків Національної спілки художників України, які визначають переможців серед робіт учасників в області.

4.3. Для визначення переможців у третьому турі затверджується склад Головного

журі, до якого входять представники організаторів та художники – члени Національної спілки художників України, ілюстратори дитячих книжок.

4.4. За підсумками роботи журі складають протоколи із зазначенням загальної

кількості учасників та переможців із повними контактними даними для зворотного

зв’язку.

V. Визначення та відзначення переможців Конкурсу

5.1. Обласні журі Конкурсу підсумовують результати та визначають 3-х переможціву кожній віковій категорії (не за тематичними напрями) – усього 12 малюнків.

5.2. Конкурсні роботи переможців обласних турів надсилаються разом із

протоколами до головного Організаційного комітету в НБУ для дітей (03190, м. Київ, вул. Януша Корчака, 60) до 2 квітня 2025 року.

5.3. Для переможців Конкурсу в кожній віковій категорії встановлюються І, ІІ, ІІІ

місця.

5.4. Головне журі оцінює роботи, що надійшли від обласних журі, та визначає

переможців, які будуть оголошені 22 квітня у Всесвітній день Землі. Їх буде відзначено дипломами та пам’ятними призами від організаторів Конкурсу. Поштова пересилка призів здійснюється виключно коштом батьків чи керівників учасників Конкурсу.

5.5. Усі учасники, конкурсні роботи яких пройшли у підсумковий тур, отримають

електронний сертифікат фіналіста Конкурсу.

5.6. Малюнки переможців презентуватимуться на виставці у НБУ для дітей.

5.7. За результатами Конкурсу буде підготовлено Альбом творчих робіт, до якого

увійдуть 100 кращих малюнків.

VІ. Зберігання та публікація робіт, надісланих на Конкурс

5.1. Малюнки, надіслані на Конкурс, авторам не повертаються, а зберігаються в НБУ для дітей та можуть бути використані у її подальшій роботі, а також можуть

використовуватися (на поворотній основі) для презентацій та виставок, під час інших заходів, які проводяться організаторами цього Конкурсу в Україні та за кордоном.

   Електронні версії (копії) малюнків, подані на Конкурс, можуть бути використані

організаторами Конкурсу під час здійснення своєї діяльності без окремого погодження на таке використання.

  За рішенням НБУ для дітей малюнки (оригінали) можуть бути передані для зберігання та/або використання організаторам, партнерам Конкурсу або іншим установам і організаціям без окремого погодження з авторами малюнків.

5.2. Результати Конкурсу оприлюднюються на офіційному сайті НБУ для дітей,

сайтах організаторів та партнерів, у фахових друкованих виданнях, медіа.

 

Ну що б, здавалося, слова...

 

Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б'ється — ожива,
Як їх почує!..
Тарас Шевченко

     Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. 
  21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної - бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці

   

   З нагоди свята в бібліотеці провели День рідної мови «Магія рідного слова». Відвідувачі закладу ознайомилися з книжковою виставкою  «Мова - то серце народу», на якій представлені мовознавчі видання, словники,  довідники, збірники,  книги, у яких висвітлюється історія народження та розвитку мови, матеріали, що  покращать загальний рівень володіння українською мовою.

 

  

Наталя Карпенко
         РІДНЕ СЛОВО
В моїм серці живе колискова,
Перша стежечка, перший мій крок. 
Українською – з першого слова,
Українською – перший урок.
В ріднім слові прадідова сила
І гаряча прабабина кров.    
В нім душа моя, в нім мої крила,
Моя віра і світла любов.

Увага, конкурс!

  ня Всеукраїнського конкурсу творчих проєктів.  Традиційно, до Міжнародного дня рідної мови, що відзначається 21 лютого, Національним Фестивалем “Код Нації” оголошується проведен

    Головною метою Конкурсу є сприяння утвердженню української мови як невідʼємної складової національної ідентичності та культурного надбання українського народу, а також популяризація її значення у суспільстві. Конкурс покликаний заохотити представників усіх вікових і соціальних груп до вивчення та вдосконалення володіння українською мовою, підкреслюючи її роль як фундаментального чинника існування та розвитку української нації. На Конкурс усі охочі можуть подати власні творчі проєкти у пʼяти номінаціях: образотворчі роботи, відеороботи, фотокросинг на тему “Кожне слово - пазл єдності”, есе на тему “Мова, що з’єднує покоління”, мовні меми.

Подача заявок на Конкурс відбувається на сайті: https://mova.kod-natsii.com/ з 10.02 по 05.03, оцінювання творчих проєктів по 09.03, а оголошення переможців Конкурсу відбудеться 10 березня на офіційних сторінках Фестивалю в соціальних мережах.

   Також, Освітня платформа Фестивалю оголошує про проведення Тестування на рівень володіння українською мовою завдяки якому кожен охочий може перевірити власні знання соловʼїної та отримати відповідний сертифікат, що засвідчує рівень володіння українською мовою одразу ж після складання Тестування!

Зареєструватись на нього можна на сторінці: https://mova.kod-natsii.com/test/ з 10.02 по 28.02, а скласти тестування з 10:00 21.02 по 05.03 включно. Як завжди, абсолютно весь прибуток від цієї події буде передано на потреби Збройних Сил України, про що ми обовʼязково прозвітуємо на сторінках Фестивалю у соціальних мережах.

  Детальніше про умови участі та Положення на сайті: https://mova.kod-natsii.com/

 

20 лютого День Героїв Небесної Сотні

 

  20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”. Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави.

   В бібліотеці діє книжкова виставка-пам’ять  «А сотню вже зустріли небеса», яка висвітлює події та  подвиг Героїв Небесної Сотні  у  лютому  2014 р

Просвітницький проєкт ГО «Український інститут медіа і комунікації»

  Сьогодні бібліотекарі громади були присутні на цікавому вебінарі, щодо співпраці у просвітницькому проєкті громадської організації «Український інститут медіа і комунікації» та ВГО Українська бібліотечна асоціація з інформаційної гігієни та цифрової грамотності.

   Основною аудиторією цього просвітницького проєкту є люди старшого віку, які проживають в сільській місцевості. Партнери з ГО «Український інститут медіа і комунікації» на вебінарі презентували  мету проєкту та можливості долучитись до його реалізації бібліотекарям Миколаївської, Хмельницької і Чернігівської областей.

    Вже цієї весни щомісяця ГО «Український інститут медіа і комунікації» випускатиме по одному номеру невеликої газети, наповненої різноманітними порадами по дому і господарству, цікавими інтерв’ю та конкурсами, а також інформацією про цифрову грамотність та інформаційну гігієну і будуть розповсюджувати газети через бібліотеки.

     Будемо чекати на цікаві газети від ГО «Український інститут медіа і комунікації»

З Днем єднання!

 

     16 лютого в Україні відзначається День єднання – особливе свято, що символізує силу нашої згуртованості.

      На початку 2022 року західні розвідки попереджали про можливе вторгнення російських військ, яке прогнозували на 16 лютого. Українське суспільство продовжувало жити у звичному ритмі, хоча загальний рівень тривоги зростав. Щоб підтримати бойовий дух нації та протистояти інформаційному тиску, Президент України Володимир Зеленський оголосив 16 лютого Днем єднання. Це свято було запроваджене згідно з указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства” від 14 лютого 2022 року.

     “Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання”, – заявив Зеленський у 2022 році. Так було започатковане нове національне свято, покликане нагадувати про силу народу в його єдності.

      Основна ідея свята — продемонструвати світу єдність українського народу на фоні військової загрози.

Друзі,  щиро  вітаємо вас  з Днем єднання! Бажаємо здоров’я, миру, перемоги!

Інтернет – джерело

#УІК #Культурно_мистецький_проєкт

Володимир Лис. Чорнокнижник і дзвонар

Змальовуючи події XIV ст., роман «Чорнокнижник і дзвонар» занурює в атмосферу української минувшини, де нашим співвітчизникам доводиться долати війну, чуму та інші лиха, але водночас апелює до сучасних подій і реалій. Спостерігаючи за карколомними перипетіями життя його героїв- історичних осіб і вигаданих персонажів, читачі мають змогу поміркувати над вічними цінностями, актуальними й у сьогоденні. Автор ставить своїх героїв перед складними дилемами, змушуючи й нас замислитися над проблемою морального вибору та її наслідків і тим, що ж насправді є вирішальним у долі людини — Боже провидіння, збіг обставин, чиїсь дії чи її власні вчинки.

Надія Гуменюк. Твоя навіки…

Самі небеса благословили їхнє кохання – Ліда Кушнірук і Михайло Чигрин змалечку були разом: у рідному селі, в Луцькій українській гімназії, у мріях і навіть у тюрмі, до якої їх запроторювали за український патріотизм. У в’язниці їх розділяла кам’яна стіна старовинного монастиря. Та ще страшнішою стала залізна завіса, по два боки якої вони опинилися. Ліду відправили до одного з таборів ГУЛАГу. Михайлова дорога пролягла через країни Європи аж до Австралії. Він часто опинявся на межі життя і смерті, та куди б не закинула його доля, зберігав подарований Лідою на прощання золотий перстеник і її листи, що стали його оберегом.

Богдан Червак. Олена Теліга.

«Олена Теліга (Життя видатних українців)» - це захоплива біографічна розповідь про життя і творчість однієї з найяскравіших постатей української літератури та національно-визвольного руху XX століття - Олени Теліги. Автор, дослідник життя й творчості поетеси, пропонує читачеві всебічний портрет жінки, яка присвятила своє життя боротьбі за незалежність України.

Валерія  Суботіна.  Азовсталь. Сталева пресслужба

Валерія «Нава» Суботіна служила в складі пресслужби полку «Азов». 86 діб українські військові тримали оборону в оточеному Маріуполі та на території заводу «Азовсталь». Завдяки пресслужбі полку «Азов» світ дізнавався про трагедію Маріуполя, про захисників міста та цивільних мешканців, які шукали прихисток на заводі «Азовсталь». Оператори, фотографи, журналісти створювали контент, який не залишав нікого байдужим, викликав хвилю підтримки #SAVE MARIUPOL в багатьох країнах.

Людям в облозі бракувало їжі, води, медикаментів, але військові виконували наказ — тримати оборону. А ворог методично знищував місто та Азовсталь...

Анастасія Олехнович. На межі можливостей. Як вартові неба наближали перемогу

Повітряні Сили України — один з головних носіїв бойового потенціалу Збройних сил України, призначений для охорони повітряного простору держави, ураження об'єктів противника, авіаційної підтримки військ. 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабної війни з росією, Повітряні Сили України прийняли перший бій о 4-й ранку. Ворог насамперед прагнув знищити військові аеродроми, командні пункти, засоби ППО. Але захисники неба були готові до нападу і завдали потужних ударів по російських загарбниках. Сильні, сміливі люди — льотчики, зенітники, радіолокаторники. Їхня робота не зупиняється ні на хвилину, а професіоналізм та мотивованість зростають…

Ірина Вовк. Рубаки на «корчах»

Книга Ірини Вовк «Рубаки на “корчах”» — це тридцять історій українських воїнів, які були записані на фронті. У цій книжці — вояки та воячки, хлопці й дівчата: медики, розвідники, штурмовики, оператори дронів, артилеристи, піхотинці, протиповітряні оборонці, які чесно воюють. Беруть та й роблять свою справу  — те, що вміють. Справжні вояки, чи рубаки, — ті, які пережили важкі бої, оточення, успішні наступи, — про війну розповідають мало. Але кожен і кожна з них — приклад відданості, міці та гарту, вони — новітні Українські Герої.

 

 

Херсон 2022: з Україною в серці.
Книга містить документовані історії про тимчасову окупацію міста і охоплює період від початку повномасштабної війни 24 лютого до звільнення Херсона 11 листопада 2022 року. Видання описує події у Бузковому парку, розповідає про проукраїнські мітинги, злочини росіян і умови життя під окупацією.

 

 

Роман Горак. Леся Кривицька. З історії українського театру

Ця розповідь не лише про життя однієї з найвизначніших українських актрис – Лесі Кривицької з історичного Чигирина, яка з театром Миколи Садовського емігрувала в Західну Україну, а й про гірку емігрантську долю актора взагалі й долю галицького актора з покоління Івана Рубчака, Йосипа Стадника, Володимира Блавацького, зокрема, а також про час, в якому їм довелося жити під різними окупаційними режимами й бути вірними своєму покликанню.

 

Кирило Булаховський.  Мова, що стала світовим трендом

Ця унікальна книга про оселю нашого буття – українську мову. Саме про неї оригінально й захопливо розповідає автор, пропонуючи абсолютно новий, позбавлений стереотипів підхід.

Видання має стислий формат. Тут немає води, ліричних відступів, пафосних слів – тільки конкретика, приправлена рясним фактажем. Тепер такі часи... З війною ми швидко перейшли від романтизму до реалізму. Не хочеться пустопорожньої балаканини, зайвих слів і довгих фраз, що часто буває в подібних популярних лінгвістичних роботах. Хочеться все по суті. Пропонована книга без винятку буде цікавою всім, хто прагне краще пізнати мову незламного українського народу. 

Євген Силкін. Стратегія протистояння
У книзі автор, офіцер штаба командування об'єднаних сил ЗСУ, розповідає про нелегкий шлях протистояння збройної агресії Російської Федерації проти України. Події перших днів та місяців конфлікту, які поступово стираються з пам'яті, тут фіксуються свідками. Автор, зокрема, зосереджуються на діях та стратегічних завданнях, поставлених перед Командуванням Об'єднаних Сил Збройних Сил України. Він розкриває деталі підготовки особового складу та військової техніки, проведених навчань і прийнятих рішень, які дозволили українській армії ефективно протистояти ворогові. Особлива увага приділяється оперативним діям, які зламали плани російської агресії в Миколаївській та Одеській областях, а також на Донбасі.