«Пасха» чи «Великдень»?

 

Вже зовсім скоро в Україні будуть святкувати одне з найбільших церковних свят — Воскресіння Христове.
Паска – основний символ Великодня
А як правильно називається саме свято та його атрибути українською мовою: «Пасха» чи «Великдень», «куліч» чи «паска»: як говорити правильно? 

На жаль, багато українців називають це велике свято неправильно, а саме "Пасха«. В усіх словниках української мови закріплена назва “Великдень”. За словами кандидата філологічних наук, доцента, завідувача катедри української мови
і літератури та методики їх навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії Романа Дубровського, слово “Великдень" походить від “Великий день”.Також є ще один, церковний, варіант — “Воскресіння Христове”. Як зазначає професор філологічних наук Олександр Пономарів, остання назва поширена не лише серед священників, її також використовують в урочистому стилі та в художніх творах.

В словнику української мови Бориса Грінченка взагалі немає слова “ПасХа”. Проте в інших словниках, як зазначає літератор та кандидат філологічних наук Роман Дубровський, слово “Пасха” можна знайти. Також воно означає “Пейсах”, “Песах” — це свято в іудеїв, в перекладі означає перехід і пов’язане з виходом євреїв з Єгипту, де вони перебували в рабстві.

Великодні страви: “паска” чи “куліч”, “сир” чи “творог”?

Як розповідає професорка та докторка філологічних наук Лариса Масенко, в українській мові солодкий обрядовий хліб, який печуть на Великдень, носить назву “паска". За словами Романа Дубровського, термін походить від єврейської назви свята “Пасха” або “Песах”, яке іудеї святкують в березні-квітні. Чому слово прижилося в українській мові? Дослідники вважають, що це можна пояснити спільним проживанням українців і євреїв на одній території. Відповідно, існував взаємовплив як мови, так і кухні та культури.

А ось слова “куліч” в українській мові не існує. Це російський варіант назви обрядового хліба. Дехто вважає, що “паска” — хліб, який готується з борошна, а “куліч” — десерт без борошна, наприклад, з сиру. Лариса Масенко зазначає, що це твердження є абсолютно неправильним. Паску можна готувати з борошна і будь-яких інших продуктів.

Останніми роками українці також часто використовують ще один русизм, коли говорять про великодні страви. Йдеться про "творог”, а також “творожну паску". Варто зазначити, що в українській мові таких слів не існує. Цікаво, що навіть деякі виробники молочної продукції почали використовувати ці терміни. Один із найвідоміших філологів України Олександр Авраменко наголошує, що в Україні потрібно вживати слово “домашній сир" або просто “сир”, але аж ніяк не “творог". Якщо ж говорити про “творожну паску”, тоді правильно вживати “сирна паска”.

Великодня атрибутика: “крашанки”, “писанки” чи “яєчка”?
  Писанка – найвеличніший  символ великодніх свят. Крашанки – це символ весни та зародження нового життя.
  Олександр Авраменко наголошує, що курячі яйця, які традиційно розфарбовують до свята, потрібно називати “крашанками" (якщо вони пофарбовані в один колір) чи “писанками" (якщо вони мають орнамент). Також мовознавець нагадав українцям, що не варто називати цей атрибут великого церковного свята "яєчками", адже це слово означає “парні чоловічі статеві залози”.

 

Джерело:
https://tsn.ua/ukrayina/pasha-chi-velikden-kulichi-chi-paska-pomilki-ukrayinciv-i-yak-govoriti-pravilno-2037067.html#genc824c8

Великдень-походження назви

   

Вели́кдень, Воскресі́ння Христо́ве (грец. Ἡ Ανάστασις τοῦ Ἰησοῦ Χριστοῦ, лат. Pascha, староцерк.-слов. Великъ дьнь), Па́сха,   також розм. Па́ска (грец. πάσχα, лат. Pascha івр. פסח песах — проходження   повз) — найдавніше         християнське свято, головне свято богослужебного року, встановлене на честь Воскресіння Ісуса Христа.

  У Католицькій, Східній православній, орієнтальних православних та протестантських церквах усього християнського світу Великдень має найвищий статус торжества.

  Дата свята не є сталою (перехідне свято). Найбільше свято православних церков в Україні та інших церков

 Східного християнства і кожного конкретного року обчислюється (відомо як computus), за новоюліанським[5], юліанським або григоріанським календарем (в розрахунках є місячно-сонячний календар).

  Старозавітна Пасха — Песах святкують на честь виходу ізраїльського народу з єгипетської неволі — перехід від рабства до свободи. Воскресіння Христове — це перехід від смерті до життя, звільнення людини від тягаря гріхів, це вихід, перехід людини з рабства гріха і зла до свободи, любові, добра[6].

Походження назви
  Калька грец. μεγάλη ἡμέρα, буквально «великий день». Це слова з Євангелія від Івана.

Був же день Приго́товлення, тож юдеї, щоб тіла́ на хресті не зосталися в суботу, — був бо Великдень тієї суботи — просили Пилата зламати голі́нки розп'я́тим, і зняти

  Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них, назва «Великдень» («Великий День») з'явилася наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа — дні поменшали. Тепер лише царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…».У західнослов'янських мовах назва свята перекладається як «Велика ніч»: чеською Velikonoce, а польською Wielkanoc. У болгарській (південно-слов'янській мові) назва подібна до української — Великден, а споріднені болгарам македонці називають це свято Велигден. Однак протиріччя у цьому немає, оскільки це давнє свято (у тому числі і його атрибутику, зокрема й крашанки) нерідко пов'язують із ще дохристиянськими традиціями відзнача́ти знакові астрономічні події, зокрема й весняне рівнодення, коли перший великий день (триваліший від ночі) міряється своєю тривалістю з останньою великою (більшою за день) ніччю.

Англомовна назва «Істер» (Easter) утворена від імені сакської богині місяця і родючості Еостре..

Походження свята
Воскресіння Христа

За синоптичними Євангеліями, розп'яття Ісуса Христа відбулося 15 нісана. Євангеліст Іван проте уточнює, що Ісус помер 14 нісана — в час, коли жертвували ягнят у Храмі на свято Песах. Отож для перших християн страсті Христові, Його смерть стали сподіванням на звільнення. Сам Христос стає Агнцем Божим: «..Пасха наша, Христос, принесений у жертву». Опис воскресіння Христового поданий у всіх Євангеліях і веде свій початок з єрусалимської громади. Звідти походить і перший вигук, яким розпочинають пасхальні літургії в усьому світі: «Христос справді воскрес …(і з'явився Симонові).». За євангелістами, Воскресіння Христа є винятково дією Бога, під час якої не була присутня жодна людина. Лише наслідки цієї дії були представлені спочатку близькому оточенню Христа — жінкам з Його батьківщини, які бачили Його смерть і поховання та невдовзі виявили, що гріб, куди Його поклали, став пустим. Тут ангел сповістив їм про воскресіння Ісуса та послав їх до апостола Петра й інших учнів. За євангеліями від Матвія та Марка, ангел посилає учнів у Галілею для зустрічі з воскреслим Ісусом. Євангелісти Іван і Лука описують зустрічі з Ісусом у Єрусалимі та його околицях.

Історичні відомості й згадки

На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття із запровадженням християнства. Це свято збіглося у часі з язичницьким святом початку весни (рівнодення). Обидва свята стосувалися відродження життя і надій. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, замінивши місцеві звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.

Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці, і Воскресіння супроводжувалося
великим землетрусом: янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, однак побачили там відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.

У «Британській енциклопедії» повідомляється: «Ані в Новому Завіті, ані в писаннях апостольських отців не існує вказівки відзначати свято Великодня. У перших християн не існувало поняття про святість особливих періодів».

У «Католицькій енциклопедії» сказано: «Великдень увібрав до себе багато язичницьких звичаїв на честь повернення весни. Яйце є символом відродження життя ранньою весною… Кролик — це язичницький символ, і він завжди був символом родючості»[12].

«Великдень, як і Різдво… мають у своїй основі сонячний (солярний) характер, тобто пов'язані із дохристиянською вірою в народження нового Сонця як божества, що є запорукою життя на землі. (…) Отже, Великдень, у своїй першооснові — це святкування приходу весни, свято воскресіння землі та природи в цілому до нового життя. (…) Великодні свята українців славні й своїми обрядами, що, без сумніву, є дохристиянськими»[13]. У святкуванні Великодня вбачають язичницьке коріння, яке сягає ще часів до зародження християнства. Зокрема в Україні в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями були тісно пов'язані поминальні обряди навесні.

Існує думка[джерело?], що євангельська подія, яка стала приводом святкування Пасхи та пасхальних обрядів, запозичена у язичницьких та юдейських культах і в оновленому вигляді пов'язана з особою Ісуса Христа. Християнські богослови не визнають спорідненості Ісуса Христа з язичницькими воскреслими богами і вважають істинними тільки євангельські твори. Прихильники язичницького походження свята вбачають сутність язичницьких обрядів крізь християнське оформлення свята.

Сьогодні свято Великодня в Україні символізує також загальне відродження та оновлення світу. Збереглося багато звичаїв та обрядів, які здійснюють і досі, проте вони не мають прямого зв'язку з християнством. 

 Великдень, Страсний тиждень, Великий піст: основні традиції

    Святкуванню Великодня передує Великий піст, який триває сім тижнів. У цей період віряни утримуються від їжі тваринного походження, такої як м’ясо, яйця, молоко та масло.

Останній тиждень перед Великоднем, Страсний тиждень, має особливе значення для християн. Протягом цих днів згадують Страсті Христові та його останні дні на землі.

Кожен день Страсного тижня має своє значення:

  Великий понеділок присвячений згадці старозавітного патріарха Йосипа та прокляттю смоківниці. Цього дня також починається підготовка до мироносіння — миро готують від понеділка до середи, а в четвер його освячують.

У вівторок Страсного тижня віряни згадують, як Христос навчав у Єрусалимському храмі, і народ вважав Його пророком.

Велика середа (Страсна середа) — день, коли Ісус був відданий на страждання і смерть. Цього дня в службі прославляється «грішниця», яка вилила миро на голову Ісуса, і засуджується зрада Юди.

У Чистий четвер віряни згадують установлення таїнства Євхаристії — причастя Тіла і Крові Христових.

Велика п’ятниця — найскорботніший день, коли Ісуса розп’яли і Він помер, викупивши гріхи 
людства. Цього дня віряни зазвичай проводять час у роздумах і згадках про життя і вчення Христа.

У суботу згадують, як Ісус, згідно з Біблією, зійшов у пекло і вивів праведників. Ввечері суботи починається святкове богослужіння в храмах.

Паски та крашанки слід освятити до сходу сонця. Після цього потрібно поділитися милостинею з нужденними, що, за віруваннями, приносить благополуччя в дім. Після півночі проводиться урочиста Великодня заутреня в храмах та церквах.

 У неділю на Великдень вся сім’я збирається разом за святковим столом, щоб розговітися. Трапезу зазвичай починають з яєць.

 

Джерело:
https://uk.wikipedia.org/ wiki/Великдень
https://tsn.ua/other/koli-ukrayinci-svyatkuvatimut-velikden-2025-roku-osnovni-tradiciyi-naysvitlishogo-cerkovnogo-dnya-roku-2741016.html

З Вербною неділею!

 Вербна неділя в Україні  в цьому році випадає на 13  квітня. Вербна неділя, або Вербниця, святкується за тиждень до Великодня і знаменує початок Страсного тижня. Це важлива дата у християнському календарі, що символізує урочистий вхід Ісуса Христа до Єрусалима.

 Що означає Вербна неділя

 Свято Вхід Господній в Єрусалим встановила християнська церква в Єрусалимі в IV столітті. На Русі він виник в X столітті і отримав назву Вербна неділя.

Свято присвячене урочистому входу Ісуса Христа Єрусалим пеУ багатьох країнах це святоназивають Пальмовою неділею, адже у давнину люди встеляли шлях Ісуса пальмовими гілками. Проте в слов’янських країнах, де пальми не ростуть, символом свята стала верба - рослина, що уособлює оновлення та пробудження природи. В Україні цей день також називають Квітною або Цвітною неділею.ред Великоднем в 33 році. Після того, як Христос воскресив Лазаря з Віфанії, чутки про нього поширилися по багатьом містам. 

Він в'їхав в Єрусалим на віслюку в супроводі апостолів. За традицією ті, хто в'їжджав в місто на коні, несли війну, а ті, хто в'їжджали на віслюку – мир. Іудеї побачили в Ісусі нового правителя – царя. Вони обсипали шлях Христа квітами, пальмовими гілками, клали біля його ніг одяг. Але Господь йшов до Єрусалиму не для земної влади, а на мученицьку смерть в ім'я спокутування гріхів людства. Через п'ять днів цей ж натовп кричав: «Розіпни Його ...!».

Існує язичницька версія походження Вербної неділі, згідно з якою прообразом свята стало давньослов'янське свято Вербохліст. Воно було присвячено родючості, живучості та силі волі, які ототожнювала верба.

Церковні обряди та традиції

У цей день віряни приносять до церкви гілочки верби, які священники освячують під час богослужіння. Ці гілки потім зберігають удома протягом року як оберіг, що захищає родину, житло та господарство. У давнину їх клали за ікони, у стайні чи на поля, а також використовували в обрядах.

  Святкування Вербної неділі бере початок ще у IV столітті. В Єрусалимі патріарх сідав на ослицю і символічно в’їжджав на Оливну гору, відтворюючи біблійні події. В Європі схожі процесії поширилися у V-VI століттях, а традиція освячення гілок стала невід’ємною частиною богослужіння в XI столітті.

Народні звичаї в Україні

В українській культурі з цим днем пов’язано чимало цікавих обрядів. Наприклад, діти часто з’їдають пухнасті "котики" верби після освячення, вважаючи, що це зміцнить здоров’я. Також існує звичай легко торкатися одне одного гілочками, примовляючи: "Не я б’ю - верба б’є, за тиждень Великдень!", що символізує силу та добробут.

 У селах господарі висаджують освячену вербу на подвір’ї або біля поля, щоб залучити врожай і добру долю. А на Закарпатті її використовують як захист від негоди - під час грози ламали гілочку і кидали у вогонь, сподіваючись, що це відверне блискавку.

Друзі, вітаємо вас з Вербною неділею!

Джерело:
https://www.rbc.ua
https://glavcom.ua

З днем народження!

   В цей прекрасний весняний день відмічає свій день народження чудова людина, завідувачка Новофедорівської бібліотеки - філії Зінаїда Юріївна Караульна.

  Шановна наша колега, дорога 

Зінаїда Юріївна, 

щиро вітаємо Вас з днем ​​народження! Бажаємо Вам  міцного здоров’я, щастя та миру у Вашому домі, достатку та благополуччя, успіхів у роботі, відданих друзів та відмінного настрою. Бажаємо, щоб мрії завжди здійснювалися.

   Ще раз вітаємо Вас зі святом!

З повагою, колектив Коблівської ЦБ

Всесвітній день здоров’я

 

7 квітня щороку відзначається Всесвітній день здоров’я — це важлива дата, яка нагадує нам про цінність здоров’я та необхідність піклування про нього щодня.

Сьогодні — чудова нагода зупинитися на хвильку та запитати себе:
«А як я дбаю про своє здоров’я щодня?»

Здоров’я — це не лише відсутність хвороб. Це енергія, сила, гарний настрій і бажання жити на повну!
✔️ Прогулянка на свіжому повітрі
✔️ Смачна та корисна їжа
✔️ Час для себе і своїх близьких
✔️ Повноцінний сон і внутрішній спокій
Навіть маленькі кроки щодня — це великий вклад у майбутнє.
Нехай сьогоднішній день стане точкою відліку до більш здорового, щасливого і гармонійного життя.

 До Всесвітнього дня здоров’я у бібліотеці відбулась година здоров’я «Вивчаємо тіло людини» для учнів 2 та 5 класів. Діти дізналися багато цікавого про своє тіло, познайомившись з дуже цікавою літературою та з правилами здорового способу життя, яких необхідно дотримуватись протягом життя, щоб залишатися активними та здоровими.

   Під час заходу діти називали корисні звички, які допоможуть зміцнити та зберегти здоров’я, а також отримали відповіді на актуальні для них питання: «Чи можна сидіти за смартфоном і комп’ютером цілий день?», «Чи потрібно тримати осанку за комп’ютером?», «Чому на весні частіше хворіють?»,  «Що робити, якщо вже захворіли?» та  «Що робити, щоб не захворіти?». А потім зайнялися творчістю-малювали своє тіло.

Цікаві факти про здоров’я

Ø  Сміх корисний для серця
Сміх знижує рівень стресу і покращує кровообіг, що зменшує ризик серцево-судинних захворювань.

Ø  Людське тіло на 60% складається з води
Вода — основа життя. Достатнє споживання води підтримує обмін речовин, стан шкіри, роботу мозку та внутрішніх органів.

Ø  Сон впливає на імунітет
Люди, які сплять менше 6 годин на добу, мають на 30% більший ризик захворіти на вірусні інфекції.

Ø  Прогулянка 30 хвилин на день
Щоденні прогулянки зменшують ризик хвороб серця, діабету і покращують настрій.

Ø  Стрес — «тихий вбивця»
Хронічний стрес може впливати на імунну систему, тиск, травлення та навіть викликати проблеми з пам’яттю.

Ø  Харчування — ключ до довголіття
Дослідження показують, що середземноморська дієта (багато овочів, фруктів, риби, оливкової олії) пов’язана з довшим і здоровішим життям.

 

Джерело

Міжнародний день дитячої книги

 

Щороку, 2 квітня, у світі відзначають Міжнародний день дитячої книги. Це свято було започатковане в 1967 році рішенням Міжнародної ради з питань дитячої книги.

   Дата була обрана не випадково. Саме цього дня народився славетний данський казкар – Ганс Крістіан Андерсен.  В цей день у всьому світі проходять заходи, присвячені дитячій літературі й читанню.

  Перші книжки для дітей були написані тільки в XVII столітті, а до тих пір розважальні та повчальні історії передавалися  з вуст в уста. Початки дитячої літератури становили  казки, народні оповідання, колискові пісні.   

   Суто дитяча література народилася аж через сто років – у дев'ятнадцятому столітті з появою братів Грімм. Їхні твори відразу привернули до себе увагу малечі. Улюбленими творами дітей були  Білосніжка і Спляча Красуня.

  Але саме Ганс Крістіан Андерсен змінив  ставлення до дитячих книг та  розвинув і збагатив цей вид художньої літератури.

  Він прославився на весь світ завдяки своїм казкам. 1833 року він отримав Королівську стипендію за внесок до літератури.

  Датчани свято бережуть пам'ять про славетного казкаря. У Копенгагені в Центральному міському парку, де завжди багато людей і куди кожного дня приходять діти, встановили пам’ятник письменнику. На його підніжжі викарбувані слова: «Споруджений датським народом».  

 А на набережній Копенгагена встановили статую героїні його казки – Русалоньки, що стала символом міста і нагадує всім відвідувачам про свого славного творця.

  В бібліотеці до Міжнародного дня дитячої  книги для діток проведено бібліотечний урок   «Казковий світ Андерсена»  та  оформлена виставка-вікторина   «Казки Г.Х.Андерсена».

 

 

І пам’ять серця, і вічний смуток

Уклонімося тим, хто поліг у бою.
Хто прикрив рідну землю собою. 
Свято мужності  й  радість велику свою,
Поливаєм живою сльозою.
 

   Війна ... Болем і горем відзначилась вона в серці кожної людини, кожної сім'ї, сіючи страждання та смерть, але ніхто   не забутий, ніщо не забуте.

 1 квітня 1944 року було визволене наше село Коблеве від фашистських і руминських загарбників. 

   До Дня визволення Коблевого  в бібліотеці оформлена виставка-інформація «Велич подвигу», на якій  представлені  публікації з газет,  згадки бійців, які звільняли наше село, їхні листи та спогади звичайних людей, які проявили масовий героїзм у боротьбі  з ворогом, які вистояли і перемогли.

   У березні-квітні 1944 р. на території району  у складі 3-го Українського билися війська 5-ї ударної армії генерал-полковника В.Д.Цветаєва. Армія, після визволення Миколаєва,  повела наступ на Одесу уздовж узбережжя Чорного моря,тобто по землях Березанського району. Тут билися прославлені 416- Таганрозька, 86-а і 108-а гвардійські Миколаївські і 109-а гвардійська Бериславська  стрілецькі дивізії.   

    29 березня частини 416-ї стрілецької дивізії визволили райцентр Березанка. На наступний день, 30 березня, - села Червону Україну і Нечаяне. 1 квітня дивізія вийшла до Тилигульского лиману біля с. Анатолівка і форсувала його. 248-ма стрілецька дивізія 5-ї ударної армії 30 березня звільнила х.Вольний (Березанка) і с.Красне, а гвардійці 109-ї  Бериславської і 86- ї  Миколаївської    дивізій – села Коблеве і Федорівку. У цей же день частини 244-ї  стрілецької дивізії очистили від ворогів Богданівку, Комісарівку.

  Бої на Тилігульському лимані придбали завзятий характер. Противник, підтягнувши резерви, використовував природні перешкоди як  черговий рубіж оборони з сильно розгорнутою системою вогню.  Особливо важко довелося 109-й і 86-й гвардійським  стрілецьким   дивізіям, якими командували І.В. Балдинов та В.П. Соколовський.

   Після звільнення сіл Федорівка та Коблеве 1 квітня два полки  109-ї гвардійської стрілецької дивізії почали форсування лиману вбрід. Фашисти укріпились на західному березі лиману і тримали дамбу під пересіченим вогнем.

    Однак після опівночі німці відновили контратаки. До ранку вони підтягнули 15-ту румунську піхотну дивізію, і атаки посилилися. Бездоріжжя не давало можливості нашим воїнам підтягти артилерію, а відбиватися автоматами, перебуваючи в крижаній воді, було неможливо. Після тяжких боїв наші частини були змушені повернутися до Коблеве.

   Початок квітня, а вода в лимані ще вкрита кригою. Мокрий сніг, сильний північно-східний вітер. Жителі села надавали посильну допомогу: вночі приносили, привозили все, що могло триматися на воді. За добу були викопані окопи, траншеї, землянки.

   Ввечері, 3 квітня почалася сильна буря. 10-бальний вітер розгойдав поверхню лиману. Дув сильний північний вітер, йшов мокрий сніг, часом вирувала справжня завірюха.  Навіть на березі тіло коченіло від холоду. I ось в таку негоду командування дивізії  віддає наказ: форсувати трикілометровий лиман вбрід. Це було тяжко зробити і в літню погоду, а в холодний час - було справді героїчним подвигом. Льодяна вода часом доходила бійцям до плечей, але вони йшли, несучи зброю над головою. До вечора за допомогою армійської артилерії форсування лиману відновилося. Тепер убрід йшли і гвардійці 86-ї стрілецької дивізії. Зброя, боєприпаси, промоклі шинелі на плечах і - вогонь з усіх видів зброї з протилежного берега. Вони падали, гинули, але йшли  вперед і до настання сутінок вийшли до с.Кошари.

   До 2 години 3 квітня вони захопили плацдарм і протягом дня не лише утримали, але і розширили його. У боях за Тилігульський лиман 109-а гвардійська дивізія втратила 124 людини . 

  Славною сторінкою форсування Тилігульського лиману завершились бої на Миколаївщині 4 квітня 1944 року, на 1018 день війни, береги лиману були повністю очищені від ворога.

  Війна закінчилась.. Похмура ніч окупації змінилась світлом радості і надії. Виросли нові покоління людей, які мирно живуть, пам’ятаючи, якою дорогою ціною далось майбутнє.

     Честь і слава вам, які вистояли і не здалися, вам, які зламали хребет фашистському звірові; вам, яких вітала звільнена Європа, вам, які залишали свої автографи на стінах Рейхстагу, честь і слава воїнам, які зараз захищають нас з вами, всю Україну!

Нам не треба війни, не треба –
Ми за спокій і мир на Землі,
Щоб не коршаки в чистому небі,
А космічні пливли кораблі,
Щоб щасливо зростали діти
І не бачили жаху війни,
Щоб зловісний воєнний вітер
Був розвіяний вітром весни.
Вітром правди і сили людської –
Силу ту не здолати в віках –
Нас даремно лякають війною,
Міць народу – в народних руках!
Нам не треба війни, не треба –
Ми за спокій і мир на Землі.
Щоб не коршаки в чистому небі.
А космічні пливли кораблі.

Микола Уманець. Нам не треба війни.

Увага! Акція!

                                                        Шановні друзі! 

  Запрошуємо вас долучитися до Обласної літературної акції «День читання-2025»  «Віршований світ: юні читачі великої поезії», яка відбудеться 

23 квітня 2025 року.

    Організатором та координатором Акції є Миколаївська  обласна бібліотека для дітей.

   Цьогорічна акція присвячена популяризації поезії серед дітей та підлітків, знайомству з творами українських поетів та світовими шедеврами в українському перекладі. Учасники матимуть змогу не лише читати улюблені вірші, а й презентувати власні поетичні твори.

  Більш детальніше дізнатися про умови Акції ви можете, відвідавши нашу бібліотеку.

Ми вас чекаємо!